У зв’язку із цим ми вирішили запитати у політиків, політологів та громадських діячів, їхні думки стосовно цієї ситуації і які наслідки матимуть дані кроки політиків і урядовців для України. Чи це виконання вимог Майдану, а чи, можливо, чергове політичне шоу?

Віктор Кімакович

директор Благодійної фундації ім. Короля Юрія

Це переформатування діяльності Верховної Ради і кроки Президента до її розпуску. Не відомо чи відставка Яценюка буде підтримана Парламентом, але якщо навіть і буде, то буде новий уряд (і не виключено, що його очолить той самий Арсеній Яценюк). Зміни це добре.

Юрій Романюк

депутат Івано-Франківської облради, голова координаційного центру швидкого реагування

Розпад коаліції, технологічний трюк виконання обов’язкових конституційних процедур для створення правових умов по розпуску парламенту президентом.

А розпуск парламенту, це дострокові вибори ВРУ – вимога Майдану! Тут, все політтехнологічно вірно, цілком очікувано і прогнозовано сплановано! Проблема в іншому.
Що, розпад коаліції відбувся до ухвалення доленосних законів для держави, яка перебуває у стані війни. НЕ проголосовані надзвичайно важливі законопроекти в сфері уточнення бюджету та газотранспортної системи України. Частина екс-коаліції НЕ захотіла брати на себе відповідальність за голосування по деяких конкретних законопроектах в силу їх контрверсійності та не/адекватності сприйняття в сфері бізнесу, а також напередодні позачергових (26 жовтня(?)) парламентських виборів.
Все це, ні до чого доброго Україну НЕ приведе. Україна реально на краю фінансової прірви та економічного колапсу (дефолту). Незалежно від прізвища нового/старого прем”єра та приставок “в.о.”. Головне, НЕ здаватися і НЕ “скігліті”!

Тарас Случик

політолог

Розпуск коаліції через вихід фракції УДА Віталія Кличка та ВО “Свобода” до того як було ухвалено зімни до виборчого закону говорить про те що депутати вирішили переобрати самі себе. Поки в країні йде війна нардепи вирішили швиденько провести вибори за старими правилами щоб змінити назви фракцій у новому скликанні Парламенту, але не зміст та якість найвищого законодавчого органу.

Перед розпуском коаліції ВРУ мала ухвалити нові прозорі правила виборчих перегонів, ратифікувати Договір про Асоціацію з ЄС та здійснити конституційну реформу.
Щодо відставки Арсенія Яценюка то нічого надзвичайного не відбулось, думаю вона зроблена більше на емоціях. Тому Уряд і дальше буде виконувати свої обов’язки поки нове скликання ВРУ не обере нового очільника КМУ.

Ігор Дебенко

політолог

Розпад коаліції депутатських фракцій – важливий крок до «перезавантаження» парламенту, чинний склад якого себе вже давно скомпрометував, не відповідає запитам суспільства й із доцільністю чого напоказ погоджувалися навіть ті, хто практично позбавлений перспективи бути представленим у новому скликанні ради. Вихід «Удару» та «Свободи» з коаліції й неспроможність сформувати нову більшість протягом наступних тридцяти днів – одна з трьох наявних у Президента виключних підстав для розпуску парламенту та призначення позачергових виборів.

Власне, це – одна з базових передвиборних обіцянок Петра Порошенка й навряд чи новообраний Президент бодай завуальовано не був зацікавлений у розгортанні саме такого сценарію. Символічною у цьому аспекті є й дата розпаду коаліції. Президент одержує можливість оголосити перевибори в акурат під День Незалежності України. Інше питання – реалії, в яких країна вступає у парламентську кризу й виборче законодавство, за яким відбуватимуться нові вибори.
Пропорційна система з відкритими виборчими списками, як ключова вимога Майдану й предмет перманентного загравання з електоратом вітчизняних політиків, в існуючих умовах може, на жаль, залишитися лише декларацією… Більше того, з уваги на поведінку основних політичних акторів й у випадку відсутності політичної волі в більшості депутатського корпусу, виборець має всі шанси повернутися до вже знайомої йому традиційної, чисто пропорційної системи, щоправда з одночасним незначним пониженням виборчого бар’єру.
Власне, від обраної моделі й залежить яке “перезавантаження” отримаємо у підсумку – чергову зміну розкладки сил, а чи нові обличчя й реальний шанс на втілення нових принципів?!
З іншого боку, розпад коаліції та відставка уряду в умовах економічної розрухи й неприхованої військової агресії північного сусіда загрожує надто неоднозначними наслідками. Ще небезпечнішим на цьому тлі є впадання основних політичних суб’єктів до електоральної риторики й звичного загравання з виборцями.
Відставка ж Яценюка, навіть попри очевидну переважаючу аргументованість доводів Прем’єра – крок передусім політичний. У цьому аспекті її, де-факто, можна розцінювати як початок тієї ж виборчої кампанії. Що ж до персонального складу Кабінету Міністрів, він може виконувати свої обов’язки до моменту формування нового складу уряду. Втім, питання наскільки самовіддано, а головне – ефективно в умовах існуючих викликів продовжуватимуть працювати сомоохрещені «політичні камікадзе», залишається відкритим?!

Ігор Ткач

інформаційний аналітик та спеціальний кореспондент газети “Вікна” vikna.if.ua

Ми можемо погодитися із таким фактом, що технічно збереження и розпад коаліції і парламентська підтримка чи провал ініціатив уряду – процеси не відсторонені один від одного але різні.

Політично, при розпаді коаліції вважається, що всі коаліційні угоди та домовленості втрачають силу, в тому числі і кадрові призначення. Тому, в політичній площині Яценюку в якості європейського політика та чинному уряду потрібен вотум довіри. Як його можна здобути наново? Ясно як – оголосити про відставку і подивитися чи вона буде підтримана. Це досить простий крок.
В разі якщо відставку приймуть, що виглядає більш за все – уряд виглядатиме як такий, що діє на підставі реальних політичних угод та не тримається сліпо за свої крісла. Склад уряду працюватиме в якості “в.о.” аж до формування нового уряду. Якщо ж відставка прийнята не буде – уряд отримає фактично нову “довіру” вже фактично іншого парламенту. Це все дуже схоже на ситуацію, коли Турчинов поставив свою кандидатуру на обговорення про зняття посади в час коли він був “в.о.” – Кличко його критикував, але Рада не проголосувала це питання. Вся ця “екстраординарна новина” із відставкою Яценюка не має нічого спільного із “проблемами в господарці”.
Це питання політичне
З одного боку пошук підстав для розпуску парламенту, а з другого боку – розставлення акцентів та пріоритетів про “війну і перевибори”.
Українцям немає чого боятися. Такі речі є закономірними. В.о. премєра має достатньо інструментів щоб керувати економікою та обороною країни.
Просто тепер премєр міцно обняв парламент і спитав: ну що – працюємо далі чи стрибаємо разом у прірву? Певен, що всі будуть рватися до праці.

Володимир Заник

журналіст

Гадаю, що розпад коаліції – то тактичний крок, спрямований лише на проведення дострокових парламентських виборів. Порошенко ще зо три тижні тому назвав бажану дату – 26 жовтня. Відтак, згідно з Конституцією, через 30 днів він оголосить наступні вибори, і все сходиться в часі.

Інша справа – за яким законом ці вибори відбудуться – за “підчищеною” версією регіоналів зразка 2012 р. (50 на 50), чи, після повернення до Конституції зразка 2004р., за тим законом, який існував до конституційного перевороту Януковича (2010), чи, що мало ймовірно, за системою відкритих списків.
У будь-якому випадку, ця ВР вже була неспроможна прийняти нову Конституцію, для чого потрібно 301 голос, дві сесії, які важливі для проведення інституційних системних реформ закони. Втім, Яценюків демарш не сьогодні, то завтра буде згладжено. Думаю, пропонований урядом секвестр бюджету, та інше приймуть.
Хоч формально коаліції нема, проста проукраїнська більшість є, і вона має забезпечувати життєдіяльність країни. Напевно саме Яценюк, а не Гройсман буде в. о. прем’єра – майже до кінця року, поки не сформується новий уряд. Не поділяю позиції критиків цього політфінта, які говорять про недоцільність виборів, бо на це потрібні гроші, а їх варто витратити на АТО (як в анекдоті: уйдзі, пратівний, тут родіна в апаснасті…) та про маніпуляції народним волевиявленням і т. д. Негідників в новому парламенті, сподіваюсь, поменшає.
Принаймні, в ньому не буде ні комуняк, ні перевертня Купчака, ні безсовісної Герман, ні єфремових та іншої шобли.

Василь Кедик

політолог

Від вчорашнього дня Україна неофіційно вступила у виборчу кампанію. Точка відліку – промова Арсенія Яценюка з критикою дій політичних партнерів. Особливість ситуації полягає у тому, що почалась виборча кампанія без правил гри – досі невідомо за якою виборчою системою відбудуться парламентські вибори.

Після розпаду коаліції будь-які непопулярні рішення матимуть додаткове виправдання з боку депутатського корпусу. Відтак парламентарі сформували собі запасний інформаційний майданчик для пояснення,наприклад, потенційного провального голосування за пропорційну виборчу систему з відкритими списками.
Колективну відповідальність в коаліції змінила персональна депутатська відповідальність колишніх членів коаліції. Від виходу з коаліції додаткові електоральні бали здобув “УДАР”. “
Свобода” ж пішла за інерцією, дещо втратила ініціативу. Принаймні, таке враження згодом, після стабілізації інформаційного шуму буде у багатьох українців. Частину депутатів від фракції “Батьківщина”,які написали заяви про вихід з коаліції, восени варто очікувати у виборчих списках пропрезидентських сил. Уряд залишиться в статусі “во” до парламентських виборів.

Віталій Перевізник

громадський діяч

Розпад коаліції – технічний крок до розпуску Ради і оголошення позачергових парламентських виборів на виконання вимог суспільства про повне оновлення влади у країні.

Заява про відставку Уряду(продумана чи емоційна) у даних умовах є зайвою. Урядовці саме у ці дні повинні своєю працею, витримкою, професіоналізмом бути взірцем для громадян. Може у інші часи це виглядало б нормально, а зараз “пора для України жить!”.
А вибори восени повинні бути обов’язково! Найчесніші і найвідкритіші за всю новітню історію нашої країни. За відкритими списками… Без паніки! На нас дивляться наші діти!

Мирослав Кошик

Історик, політолог

Розпад коаліції це необхідний крок до позачергових виборів до Верховної Ради. Яценюк, подавши у відставку, зробив це виконуючи букву закону, адже, він не має права очолювати уряд, коли коаліція, яка його обрала уже не існує.

Усе відбулось в межах правил, якби не війна на дворі, яка змінює багато чого, що є припустимим у мирний час. Кожна “пробуксовка” уряду та парламенту є на руку агресорам і саме тому необхідно подолати цю кризу якомога швидше і без втрат.
Яценюк, безумовно, є найкращим прем’єром за останні 20 років і втратити його є неприпустимим на сьогоднішній день. Інша справа -парламент, який дискредитував себе усім чим можна; від законів 16 січня, до відвертих зрадників держави, повідомляє Фіртка