–         Ваша думка про ситуацію в Україні, як депутата Верховної Ради України. Хто винен?

Не потрібно казати, що сьогодні один Парламент винен. У Парламенті є багато порядних людей. Можливо, вони себе не презентують себе красиво, але вони там є. Фракції «Удар» та «Батьківщина» постійно боролися з Януковичем, чи будуть такі політичні сили у Парламенті після цих виборів я не знаю. На вибори кидають великі гроші, мільярди будуть кинуті «фірташами», «льовочкіними»  та «коломойськими». Ці хлопчики всюди приведуть із собою людей, а найбільше їх буде у блоці Петра Порошенка. Ви згадаєте мої слова через два місяці.

–         До теми виборів. Будете балотуватися?

Було б не правильно не балотуватися. Бути чесним парламентарем важко. З однієї сторони на тебе ллється ввесь негатив парламентаризму, а другого боку – доказувати, що ти не живеш так як живе Ківалов чи Герман – це боротьба з вітряками. Були думки відійти від політики і більше часу приділити для сім’ї. Але коли думаю, що в Парламент пройдуть олігархи, яких там і так близько 70%  і яким там не місце, то є бажання боротися, що їх там не було. Якщо б на моєму шляху стала молода людина з гарним рейтингом і я б розуміла,що з моєю допомогою вона пройде  до ВРУ,то я б навіть відступила.

–         Люди тепер говорять, що Президент нічого не робить, щоб змінити стан в державі. Як ви оцінюєте дії Порошенка?

На жаль сьогодні пріоритет Президента не припинення війни, а перевибори до Верховної Ради. Якщо спитати в мами чий син воює на сході, що для неї є пріоритетом, припинення війни – щоб дитина прийшла додому чи переобрання депутатів у Парламент, відповідь мабуть очевидна. Я думаю, що це переобрання могло почекати місяць-два. Я не кажу відкладати на 2017 рік, за декілька місяців ми могли мобілізувати сили, що припинити агресію. Але для цього потрібно війну назвати війною.

Президент зараз є головнокомандуючий країни і його бездіяльність можна вважати злочином. Він всі зусилля спрямував на свій проект, крім того, ще такого позору не було, щоб партію назвати блоком. Він не працює, що зупинити агресора. Майже 60% прогодували за Порошенка на виборах,вони головували не за прізвище, вони голосували за припинення війни. І він пообіцяв, що за два тижні не буде війни. Але слова не дотримав.

–         Ми всі чекали допомоги від Європи а її немає. Чому так?

Говорять, що Європа нас залишила, Європа нам не допомагає. А як можна допомагати тому, хто обманює Європу і не визнає конфлікту із Росією? Ми ж кажемо, що у нас внутрішні суперечки з сусідами. У мене таке враження, що нас, українців мають за жителів Зімбабве, які ще до нині сидять на пальмах. Але разом з тим і ми мовчимо. Очевидно, потрібні якісь протести і перші кроки були зроблені під стінами Генштабу і Адміністрацією Президента із вимогою відставки Президента. Три місяці, як людина прийшла і вже були мітинги про відставку. А що буде ще через три місяці?

–         Самопроголошена кримська влада оголосила вас персоною нон грата в Криму. Як ви на це відреагували? І яка ситуація зараз?

Я відреагувала абсолютно спокійно. Я не відношусь до тих людей, які були категоричні до Криму. У мене там жив брат і я їздила туди відпочивати. Русифікація в Криму мені ніколи не подобалося, але природа та море створені там для того, щоб люди могли відпочивати. Визнали мене персоною нон грата мабуть тому, що я голосувала за розпуск Парламенту Криму і після того дала коментар для російського каналу де сказала, що Крим український і ми його відвоюємо. Ця подія не позначилася на моєму житті. Думаю, що коли Крим буде відвойований, то ці заборони знімуть.

–         Був період коли в інтернеті писали про ваш конфлікт з мером Калуша Ігорем Насаликом.  Які у вас тепер стосунки?

У мене жодного конфлікту з Ігорем Насаликом не було. Але знаєте, я відношусь до людей правдолюбів і ніколи не говорю те, що людина хоче почути. Якщо комусь не подобається, то можуть не слухати. Як виявилося, Ігор Степанович – людина, яка обманює завжди. Спочатку ти не розумієш цього, але з часом бачиш, що ця брехня була постійно. Я є не просто жителькою Калуша, я – публічна людина, яка в той час займалася громадською діяльністю. І я не могла дивитися на те, як Насалик обдурює калуську громаду. Обманює тим,що він збудує гідроелектростанцію, що у Калуші будуть тролейбуси та безкоштовна вода. І ось цей обман сьогодні вилився у те, що вода у Калуші коштує 18 гривень, це четверте місце по Україні. А все тому, що всі стоки калуські зведені в одну трубу і калушани платять не тільки за свою воду, а й за дощову, котра стікає в каналізацію. І мер міста за 9 років нічого не зробив, щоб це вирішити.

Серйозний конфлікт почався тоді, коли жителів Калуша почали дурити китайським препаратами, які були до нас завезені. Гроші на них виділялися  з державного і калуського бюджетів. Ці всі ліки проходили через аптеку Насалика і він заробив на цьому мільйони. Я хочу донести одне, не обирайте олігархів, починаючи від сільського голови і закінчуючи депутатами Верховної Ради. Тому, що олігарх Насалик, має апетити олігарха, йому не потрібна зарплата в десять тисяч, йому треба десятки мільйонів і він їх вичавлює з калуського бюджету. Це не був мій особистий конфлікт, було велике бажання відкрити громаді очі на цього пройдисвіта. Сьогодні не є заслугою за гроші громади відремонтувати дороги, тепер було б заслугою бути патріотом і не їхати відпочивати в теплі краї в той час, коли на Майдані били студентів. Вже потім, Насалик взяв із собою журналістів, поїхав на Майдан, де походив 20 хвилин і з того зробив фільм, який місяць потім транслювали по телебаченню.

–         От ми з вами згадали Майдан. Що українцям принесла Революція гідності?

Багато людей мого віку вважали, що молодь не патріотична, живе дискотеками та веселощами. А молодь показала, що є більш потужнішими патріотами ніж ми. Кожен зі старшого покоління зробив свій внесок: хтось з прапором ходив, а хтось на мітинги збирався. Молодь показала, що може зробити не просто революцію фізичну, а провести революційну зміну свідомості. Мені найбільш запам’яталися патріотичні та впевнені очі молодих людей. Хоча мабуть, найбільше розчарування Майдану це те, що до нині Петром Порошенком не внесено у Верховну Раду на ратифікацію угоди з ЄС. Президенту Молдови для такого рішення треба було три дні, Президенту Грузії – п’ять днів, а нашому  – три місяці не вистачає.

–         Вашого сина звинуватили у побитті . Як ви поставилися до цієї новини, і на якій стадії цей інцидент?

Я абсолютно не хочу вигороджувати свого сина тому, що він такий як усі хлопці. Але в цьому інциденті участь брало троє дорослих людей проти мого сина. Двом по 35 років ,одному – 25 і моєму синові  – 22.  Якщо хтось хоче каже, що молодий 22-річний хлопець побив дорослих чоловіків ще й на голову вищі від нього, то це смішно. Говорити всі обставини та щось пояснювати я не хочу, бо для того прийде час. Справу розслідує прокуратура і на скільки вона затягнеться я не знаю. Це було політичне замовлення і коли мої опоненти завершать ці політичні дії, я дам з цього приводу коментар на телебаченні. Але ті, хто сьогодні  представляють себе, як очевидці насправді є підозрюваними у цій справі. Коли все стане на свої місця і цих очевидців допитають, я матиму можливість спів ставити те, що вони говорили на допити і по телебаченню. І не виключаю, що це виллється у якісь мої претензії, бо їхні виступи впливають на мій імідж. Але ніяка бійка сина не впливає на мій патріотизм. Якби за Тараса Чорновола мали лінчувати батька, то мабуть ми сьогодні не шанували його пам’ять. Мій син – доросла людина і кожен відповідає за свої вчинки. Якщо він винен, то понесе відповідальність, якщо винні ті особи – теж відповідатимуть. Син Романа Шухевича у 2010 році агітував за Януковича, як на мене це більший злочин ніж бійка. У мене, як і в кожного політика є багато недругів. Те, що відбувається сьогодні – робота моїх недругів. Я вважаю, що найбільше до цього приклався Насалик. Ця людина йде на вибори, він прихильний до Партії Регіонів і неодноразово хвалився, що його другом є Льовочкін. Не дивно, що сюжет про інцидент з моїм сином навіть транслювали по телеканалу Інтер, а цей канал належить Льовочкіну. Коли син депутата від Партії Регіонів Личука стріляв у невинних людей, не було жодних коментарів міського голови. Коли відбулася бійка за участі мого сина, міськвиконком виніс рішення – звернення до Генпрокуратури. Це ще раз говорить про політичний підтекст. Але скажу одне, мій син – нормальний мужик, образили маму і він заступився. Дай Бог, щоб у всіх були діти, які готові відстояти мамину честь. Я думаю, що це все закінчиться, і ті хто прихильні до мене, як до патріотичного депутата це зрозуміють, а хто не зрозуміє, то так і буде. Все в руках Божих.