Водночас ця поразка сплутала карти на місцях. Тобто, були розклади – ось ці йдуть до Верховної ради, а ми тут на місцях «мутимо» своє. А тепер, ті, хто не пройшов у парламент повертаються в «рідні землі» та змінюють політичні розклади.

Саме це і відбувається в Івано-Франківську, куди повертається колишній секретар міської ради та колишній депутат Верховної ради Руслан Марцінків, який, безперечно, спробує знову вийти на політичне поле Івано-Франківська в якості ключового гравця основи.

Більше того – Марцінків не відкидає можливості балотуватися на посаду міського голови Івано-Франківська. Він, звичайно, не говорить про це відкритим текстом – «я йтиму на мера», але для тих, хто вміє читати між рядків таке бажання Марцінківа цілком очевидне. Судіть самі: «Насамперед це буде вирішувати політрада ВО “Свобода”. Але те, що ми сьогодні розуміємо, що без посади міського голови дуже важко втілювати реформи в м.Івано-Франківську, адже міський голова має достатньо повноважень допомагати чи не дати втілювати ідеї депутатського корпусу від ВО “Свобода”». Це з недавньої чат-конференції колишнього депутата.

Втім, такий розклад, зрозуміло, плутає карти багатьом свободівцям, які, «сплавивши» до Києва Марцінківа і Сича, вже прикидували, як поділити місцевий владний батон.

Зокрема мова може йти про амбітного керівника міськрадівської фракції  «Свободи» Романа Онуфрієва. Бо цілком очевидно, що, з огляду на політичні амбіції, Онуфрієв цілком міг виношувати плани позмагатися за крісло мера на наступних виборах. Тим більше, що на міському рівні серед свободівців у нього наче й не передбачалося конкурентів. Його «опонент» Василь Попович сапає обласну грядку, то ж міський город був в повному розпорядженні Онуфрієва. І були надії на добрий електоральний урожай.

Аж тут – фіаско «Свободи» на всеукраїнському рівні та повернення на малу батьківщину Руслана Марцінківа. То ж протистояння між головою фракції та колишнім депутатом Верховної ради цілком можливе. Тим більше це протистояння може мати певну гостроту з огляду на те, що Марцінківа у владу фактично «проштовхтув» Онуфріїв, який волів мати, скажімо, в секретарях міської ради свою людину, водночас впливаючи та дистанціюючись від «потрібних» рішень.

Тепер же, колишній протеже набрав більше політичної ваги, ніж колишній ментор і останнього це не може не непокоїти.

Звичайно, це протистояння може залишитися непомітним для широкого загалу, якщо хтось не винесе «сміття» з внутрішньопартійної хати на загальний огляд.

А загалом, вирішальним може бути те, хто має більший вплив у політраді «Свободи».

Чомусь здається, що в цьому випадку більше шансів все ж в Руслана Марцинківа, котрий майже два роки провів у Верховній раді пліч-о-пліч з Олегом Тягнибоком. Тим більше, що за Онуфрієвим тягнеться неприємний шлейф «справи Гаркота». Політрада не може не враховувати цей мінус.

Але все це лише припущення. Як кажуть – поживемо побачимо, бо ще невідомо, чи матиме «Свобода» фракцію в наступній міській раді.