Чому Шевченко вдарив Ляшка  і як такі дії позначаться на політичній кар’єрі депутата-мажоритарника розповіли політологи та журналіст Івано-Франківська.

tkach_igor
Ігор Ткач, політолог та інформаційний аналітик:

Взагалі цей випадок треба розділити на декілька епізодів.

Епізод перший: Ляшко безперестанку піариться на війні, літає в Донбас літаками, бравує перед камерами – це добрий піар з точки зору виборів і мерзенний вчинок з людської точки зору.

Епізод другий: Шевченко прямо на камеру повів себе як дворова шпана на «переговорах» десь на стрілці на кар’єрі. Таких колись із нашої секції боротьби набирали в рекет – головне щоб хлопці були цілеспрямовані, напористі, добре могли вставити в речення «бля» – там головне безкомпромісність. Така поведінка честі нардепові не робить. Але є одне але, навіть два.

По-перше, коли хтось, рівний тобі в статусі офіційно, нагло і театрально бреше, важко втриматися, щоб не дати по морді. Тим більше, що це вже старі добрі традиції українського парламентаризму. Оскільки постраждалий спровокував ситуацію, то жалю до нього немає, але так як кривдник Ляшка робив свою справу також трохи на камеру, то і захоплення від цього також немає. Взагалі я б порадив Шевченкові в подібних випадках або стримуватися та ігнорувати такі ситуації, або менше говорити і одразу переходити до мордобою, без голосних слів та емоцій, без самолюбування, – виключно по методу Макаренка.

По друге, Шевченка обрали виборці, які не могли не знати його біографії, з яких кіл він вийшов, чим займався, як себе поводить, як веде себе на публічних дебатах, як притримується правил чи етикету. Якщо це народний вибір, то його треба або поважати або працювати над його зміною. Люди обирають собі подібних. Ані Шевченко, ані Ляшко ні в чому не винні – це обличчя України. Окрім того таких дій від Шевченка рано чи пізно слід було чекати, людям це подобається.

Справа тут у «особливому менеджменті» , бо ж люди котрі вийшли із 90-их ніде не працювали, а одразу розпочали з «бізнесу»  інакше не вміють працювати. Рекет переріс у бізнес але не змінився.

фармуга
Андрій Фармуга, політолог:

Ляшко дуже професійно і майстерно вступає у провокативні діалоги. Тобто він може вивести із себе будь-кого. Інцидент Ляшка з Шевченком спишемо на те, що пан Олександр у Верховній Раді не довго і немає відповідної загартованості до певних провокацій і спілкування з такими людьми. Тому він  і відреагував так емоційно. Шевченка можна зрозуміти як людину, але статус народного депутата зобов’язує поводитися по-іншому і не вестися на подібні провокації.

Проте, вдаривши Олега Ляшка депутат Шевченко став відомим на всю країну. Прихильники лідера «Радикальної партії», яких є не мало, будуть критикувати депутата-мажоритарника і навіть вважати ворогом. А от противники Ляшка переконані, що він на це заслужив, оскільки своїми вчинками провокує людей і тим самим завжди залишається на екранах телевізорів. Вчора ми теж бачили, що Ляшко виступав і з трибуни Верховної Ради, і давав інтерв’ю стосовно цієї ситуації, тобто максимально використав це для свого піару.

Сподіваюсь, що Олександр Шевченко буде поводитися більш стриманіше і не вибере собі це, як якусь певну модель поведінки. 

Коцаба
Руслан Коцаба, журналіст:

Я однозначно підтримую Шевченка. Він зрозумів, що з такими «політичними фріками» інакше  ніж «зарядити в диню» не можна. Словесні баталії з такими людьми просто не можливо виграти.

Я вважаю, що Олександр Леонідович втратив частину виборців з Галичини, які настільки неадекватні, що могли голосувати за неадекватного Ляшка. Але здобув собі прихильників  серед частини адекватних виборців. Тепер в нього братимуть коментарі і чекатимуть того про що мріє кожен політик такого рангу.

В розвитку політичної кар’єри такий вчинок Шевченкові додає плюсів, але для мажоритарного округу – навпаки. Не треба забувати, що за неадекватного Ляшка планує голосувати третина неадекватних виборців Галичини.

Вважаю, що подібних дій від Шевченка можна  ще чекати, адже він зрозумів, що легким ударом легко стати популярним. Тим паче, що популярність на всеукраїнському рівні йому була потрібна, він давно пережив Франківськ.