Мешканці Івано-Франківвська нічим не відрізняються від решти людства. Ті самі показні песимісти, котрі насправді є оптимістами. Бо що таке оптимізм? Це надія, котра (як відомо) помирає останньою.

Тому напередодні Нового року, який обіцяє бути зовсім не легким ми все ж сподіваємося, що нам вдасться прожити його, принаймні, не гірше (а якщо скінчиться війна, то й краще), ніж попередній.

Тому в будиночках, які цього року вперше виставили навколо Вічевого майдану йде жвава торгівля. Сьогодні найбільше людей зібралося біля будиночка де продають ялинкові прикраси. І не якісь полімерні китайські, а наші – скляні. Найбільшим попитом користуються прикраси з національною символікою. Це ознака часу. Це не мода – це душа нації прокинулася. У прикрашанні ялинок іграшками з національною символікою вже немає показного патріотизму. Тепер – це щирий поклик душі. Тієї самої, котра прокинулась в році, що минає.

Тому на ялинковому базарі повно як тих хто продає, так і тих, хто купує. Ялинки до кольору, до вибору. Хочеш півметра заввишки, хочеш всі п’ять. Вся справа в ціні. Продавці з дідухами в руках радо позують на фотокамеру. Дідухи також можна купити на ялинковому базарі.

Поруч з живими деревцями продають штучні. Тут ціни вже зовсім інші, набагато вищі, але ж, стверджують продавці, ви купуєте це синтетичне диво на роки, а не лише на поточні свята. Що ж, тут у кожного свій вибір – або вдихати запах хвої, або дихати випарами розігрітої гірляндами синтетики. Щоправда вулицями снують переважно люди з живими деревцями у руках.

А загалом, цьогоріч місто прикрашене не надто. Можна сказати – взагалі не прикрашене, бо ж не можна вважати окрасою жахливі й не дуже атракціони, котрі зайняли весь простір навколо міської ратуші. Втім, напевно міський голова саме так уявляє собі європейське місто. І ті, хто виставив ті атракціони (вкупі з російськомовною вантажівкою-кінотеатром 7D) не винні. Люди старалися, готувалися, хочуть заробити. Винні ті, хто пообіцяв, що їм дозволять це робити. Що з того вийшло ми можемо бачити самі. Ратуша, оточена так званими «літниками», виглядає все ж більш привабливо. З цим, без сумніву, погодяться навіть ті, хто активно виступає проти тих самих «літників».

Якщо Різдво свято сімейне, до зустріч Нового року має різні варіації. Хтось збирається, знову ж таки, в сімейному колі, хтось запрошує повну хату гостей, хтось, навпаки, сам серед таких запрошених. Цінителі романтики (закохані пари) воліють зустріти Новий рік удвох, без сторонніх. Лише вони, запах хвої, мерехтливе полум’я свічох, шампанське в келихах і сніг за вікном.

Але є й такі, що прагнуть гучних новорічних застіль десь за межами квартир – в нічних клубах, кав’ярнях та ресторанах. І хоча не всі подібні заклади в Івано-Франківську працюватимуть в Новорічну ніч, все ж в тих, які приймуть гостей набирається достатньо і всі місця в них вже зарезервовані.

А ще в Івано-Франківську (гадаю не лише в ньому) існує давня традиція – після зустрічі Нового року за новорічним столом, продовжувати святкувати біля міської ялинки. Традиції цієї, щоправда, дотримуються більше молоді мешканці міста. З віком бажання вилазити з-за святкового столу й пірнати в морозне повітря новорічної ночі здебільшого пропадає.

До речі, про мороз. Та й про сніг. Схоже Новий рік таки буде справжнім – сніжним та морозним.

І на закінчення про новорічні тости. Гадаю цьогоріч по всій державі він буде одним: «Щоб в Новому році в Україну прийшов мир!».

 

IMG_2530

IMG_2536

IMG_2542