–         Ви на посаді ректора з 2012 року. Як змінився університет за цей період?

Два роки – це надзвичайно мало для університету. Той позитив, що ми маємо зараз може бути закладений ще десять років тому.

Університети в цьому плані якраз є ідеальні для реалізації проектів тому, що вони мають можливість акумулювати знання, зусилля які можуть мати «вистріл» через 10 років. Відкриття будь-яких напрямків чи досліджень ніколи не може відбутися з успіхом за рік-два. Воно вимагає багато чинників і питання не тільки в коштах, в першу чергу – в людях. Ми можемо говорити сьогодні про дистанційну форму навчання, але всі розуміють, що має бути живе спілкування зі студентами. Якщо було б по-іншому, то Гарвард чи Оксфорд могли б вільно видавати свої дипломі по дистанційні формі навчання для цілого світу.

–         В Україні давно та, напевно, найбільше говорять про корупцію, в усіх галузях і у вищій освіті також. Як університет бореться з корупцією?

Університети завжди знаходяться в полі зору. Що стосується в цілому ставлення суспільства до корупції, то університети є на видноті. Оскільки вони в цьому плані є, скажімо, беззахисні. Я ніколи не боюся говорити, що проблема є значно глибша ніж отримання викладачем хабара від студента. Ми протягом двох років проводимо соціологічні опитування. Нас цікавить коріння корупції в університеті і хочу сказати, що воно значно глибше ніж виглядає на перший погляд. З’явилась велика кількість «юних бізнесменів» у середовищі старост, які також хочуть заробляти гроші. Також є не мало молодих  людей, які хочуть збагатити свій кишеньковий бюджет за рахунок того, що він розповідає батькам начебто в нього беруть хабарі і він повинен отримати гроші додаткові. Я прихильник того, що потрібно не боротися, а упереджувати. Якщо подивитися на вступну систему, то ми бачимо, що в  принципі вдається зняти підозри які стосуються вступудо університету. А все тому, що є ЗНО. Натомість залишається вступ на магістратуру і на спеціаліста та іспити вкінці семестру. Минулого року я звернувся до студентів з наступною пропозицією: якщо викладач вимагає від студента не лише знання, а й щось більше, то студент має право анонімно подати інформацію про це ректорові. Після цього ми без різних розслідувань та дискусій пропонуємо викладачеві перевести його іспит у тестово-комп’ютерний режим. Тобто викладач читає свій лекційний курс, проводить практичні заняття, натомість результати іспиту визначає комп’ютер. Таким чином це знімає всі проблеми. Але мене насторожило інше, за зимовий семестр у нас відбулось лише 5 таких іспитів, 4 з них – з моєї ініціативи. Результати опитувань, які ми проводили  показали, що 25% студентів воліють дати хабар і не вчитися.

–         Тобто ми говоримо про те, що зараз проблема не лише у викладачах?

Це наша спільна проблема. Має бути культ знань, тобто студент приходячи в університет повинен «витискати» від викладача ті знання, які він має.

Навіть якщо подивитися на центральні європейські університети ці антикорупційні питання та схеми вже відійшли. Я мав можливість викладати в престижних університетах Польщі і до мене ніколи не звертались навіть колеги-науковці з просьбою допомогти комусь здати іспит. Ми з цим стикаємось. Зараз важливо побороти інертність студентів. Я завжди говорю студентам, що вони повинні мати знання і тоді можна не боятися, що на якомусь етапі знизять оцінку. Вже є достатньо добрих механізмів, навіть той один, який я показав, що дозволяє у вільному режимі отримати знання. Наступний крок який ми зробили – це виставили всі тести в інтернет з правильними відповідями. Якщо студент знатиме відповіді на 2000 питань, то я схиляю голову перед ними. Наша мета не завалити студента, а покращити його знання, і в цьому плані цьогорічна вступна кампанія у порівнянні з попередніми буде найбільш прозорою. Крім того в кожній аудиторії де буде проходити іспит уже встановленні відеокамери. В актовому залі буде пряма трансляція з п’яти аудиторій де відбуватиметься іспит. Батьки зможуть спостерігати за цим процесом. Але тут має бути велике бажання студентів чесно ск5алдати і спити і так само чесно навчатися, наші викладачі до цього давно готові.

–         Зараз Правий сектор та «Самооборона» активно «навідується» до ректорів ВУЗів у питаннях співпраці боротьби з корупцією. До вас заходили?

Так, у нас були представники Правого сектору. Ми мали з ними розмову і я висловив свою думку стосовно боротьби з корупцією. Ми залучаємо всіх бажаючих, навіть спостерігачами при вступних іспитах, хоча це навіть не передбачено правилами приймальної комісії, але я не бачу в цьому проблеми. Університети вже багато виграли від того, що у 2008 році ввели ЗНО. Але ми робимо певну помилку, через ЗНО не дивимося на загальний зріз загальноосвітньої школи. Ми приводимо до того, що наші школярі зосереджуються на двох-трьох предметах і забувають про інші. Потрібно розширювати систему ЗНО саме по основі загальноосвітньої школи. Тут потрібно змінювати концепцію, на початку вона була запроваджена для того, щоб побороти корупцію. Але надіюсь, що настануть часи, коли буде усний іспит, ніщо не є так важливо як корисна розмова. Є гарна фраза: «Говоріть, я хочу вас бачити». За комп’ютерами і тестами ми втрачаємо мислення людини, і вона стає зашорена.

–        Всі в нас в Україні, – влада, інші заклади, організації жаліються на брак фінансування. Як в університеті з бюджетом?

Це закономірно тому, що держава не в силі втримувати таку кількість університетів. Багато з них за роки Незалежності виникли на порожньому місці і це є величезна проблема. Якщо об’єктивно підходити до цього питання, то треба все визначати згідно рейтингу, ане на основі того хто які контакти має з міністерством. Я думаю, що новий закон скерований, щоб працювати. Головне, щоб був справедливий механізм, який дозволить університетам отримувати згідно заслуг. Але в той час треба пам’ятати про регіони, бо вищий навчальний заклад в регіоні – це осередок навколо якого формуються не тільки знання, а й цілий комплекс питань, які пов’язані з розвитком регіону.

–         Розкажіть про найближчі орієнтири на майбутнє.

Сьогодні буде підписано Меморандум Про партнерство та співробітництво між Польсько-Українською господарською палатою у м. Варшава та Державним вищим навчальним закладом “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”.Меморандум передбачає укладення, зміцнення та розвиток партнерських стосунків між обома сторонами, поліпшення стану охорони навколишнього середовища Європейського Карпатського простору, створення інформаційно-аналітичного центру, який діятиме в рамках Карпатської конвенції та спеціалізуватиметься на розвитку туризму, охороні пам’ятників культури та розробці джерел альтернативної енергії для інтеграції в єдиний європейський енергетичний простір, розроблення спільних проектів, досліджень і науково-дослідницьких програм, забезпечення обміну їх результатами в різних галузях, проведення спільних наукових конференцій та спеціалізованих виставок для ознайомлення з актуальними тенденціями ринку і налагодження нових контактів.