Візьмемо кандидата в депутати по виборчому окрузі №83 (м.Івано-Франківськ) Михайла Ноняка. Ну, піариться чоловік на тому, що він сотник Майдану та на АТО (хоча, наскільки я зрозумів, у війні він участі не приймав), то й Бог з ним – має право, мабуть.

Але отой, вже згаданий вище, диявол, якраз ховається в інших деталях, які можуть багато що розповісти спостережливому виборцю про цього кандидата.

Візьмемо ситуацію, коли кілька кандидатів знялися з перегонів на користь іншого претендента на парламентське крісло – Петра Шкутяка, котрий є конкурентом Ноняка. Що сказав Ноняк? А наступне сказав наш сотник «Нехай тепер Шкутяк знімає свою кандидатуру на мою користь». Але ж інші кандидати знімали свою кандидатуру, якраз на користь Шкутяка. Показове відношення, чи не так? Я, тіпа, кращий і все.  А якщо врахувати, що один з тих, хто знявся з перегонів, Андрій Грималюк воював в батальйоні «Айдар», то як? Та й сам Петро Шкутяк був важко поранений, проходячи  службу в цьому самому батальйоні.

Далі – більше. Буквально днями Ноняк знову погнав на Шкутяка, заявивши наступне: «Петро – хороша людина, він дійсно, як і я, був на Майдані, але я із перших днів Майдану стояв на передовій, а Петро приїхав під кінець Революції і його робота полягала у веденні документації у нас в штабі Самооборони Майдану. Зважаючи, що Петро працював на керівній посаді при режимі Януковича, будучи головою Долинської РДА, то я вважаю, що зараз він не має морального права йти у Верховну Раду, тому оцінку йому будуть давати люди, а не я».

Зверніть, знову ж таки, увагу на деталі. «Був на Майдані, як і я…», але я, холєра герой з передової, а Шкутяк канцелярист, до того ж, приїхав під самий кінець. Ми не будемо тут розглядати наскільки достовірним є це твердження, бо ми просто вказуємо на деталі.

І наступне питання. А чи має моральне право Михайло Ноняк міркувати про те, чи має моральне право Петро Шкутяк іти у Верховну раду? Він хто? Моральний авторитет? Чи може таке право йому дає посада заступника Міністра доходів і зборів України, яку він обійняв в неповних тридцять два роки? Може це вже проявляється чиновницьке хамство?

Ну, і ще одна деталь. На всіх рекламних плакатах і буклетах Михайло Ноняк зображений в камуфляжі. Воно, звичайно, під час війни виграшний хід. Але віє від цього якоюсь нещирістю та спекуляцією.

Та все ж нехай, дійсно, про моральне право того чи іншого кандидата йти до Верховної ради, вирішують виборці. Щоправда їм (виборцям) варто не забувати про деталі. Можливо дрібні, та промовисті…

Бо ми ж уже знаємо, хто в них криється.