Перманентну війну з мером міста ВО “Свобода” почала ще в часи, коли не мала фракцій ні в міській, ні в обласній раді. Наприклад в грудні 2008 року свободівці звинуватили Віктора Анушкевичуса в  співучасті у демонтажу пам’ятного знаку воїнам УПА у Харкові.

Нагадаємо, що тоді мер Харкова М. Добкін прийняв рішення демонтувати  знак воїнам УПА, встановлений в Молодіжному парку Харкова, а Анушкевичус погодився взяти цей знак на зберігання до Івано-Франківська.

Коли ж «Свобода» обзавелася власною фракцією в міській раді, то це протистояння між мером та свободівцями перетворилася на постійне дійство. Щоправда не одразу. Свої сто днів при новій міській раді Віктор Андрюсович «прожив» без вагомих протистоянь. Обіцяної свободівцями люстрації громада міста так і не дочекалася, склад міськвиконкому суттєвих змін не зазнав, туди лише ввели свободівця Руслана Марцінківа.

2

А далі почалося. «Свобода» почала бомбити мера за  незадовільну роботу у сфері житлово-комунального господарства за 2006-2010 роки. Тим самим міському голові наче натякали, що настав час ділитися зі «Свободою» посадами. Це з одного боку. А з іншого знайшовши «цапа відбувайла» за проблеми міста, свободівці тим самим звільняли себе від відповідальності за плачевний стан міського ЖКГ. Виглядало так, що все хороше, що робиться в місті – це заслуга виключно «Свободи», а все погане – це косяки Віктора Анушкевичуса.

Потім були вибори до Верховної ради (жовтень 2012 року). Віктор Анушкевичус вирішив балотуватися, за що «Свобода» в особі Руслана Марцінківа піддала мера нещадній критиці. Чи в результаті цього, чи з інших причин, але тоді Анушкевичус зняв свою кандидатуру з перегонів. Марцінків перейшов до Верховної ради, а його місце секретаря міськради посів молодий та амбітний Микола Вітенко, який теж не зміг знайти спільної мови з міським головою. Згодом були неодноразові спроби відставки міськвиконкому, словесні перепалки між мером та свободівцями…

2

А потім сталася українська революція. Одним з результатів революції стало те, що свободівець Олександр Сич, який в жовтні 2012 року потрапив до парламенту, перейшов на роботу в уряд і його місце в раді стало вакантним.

4

І Віктор Анушкевичус на довиборах знову виставив свою кандидатуру. І на цей раз, не зважаючи на тиск «Свободи», яка виставила свого кандидата, голову обласної організації партії Василя Поповича, не поступився.

4

В результаті ні Попович, ні Анушкевичус до Верховної ради не потрапили.

Чи звинувачує «Свобода» мера міста в тому, що він відібрав голоси в їхнього кандидата? Є підстави вважати, що так. Чи слід очікувати нових протистоянь між «Свободою» і міським головою? Без усякого сумніву.

Можна припустити, що основною метою нових протистоянь буде намагання таки відправити мера у відставку. Можна це розглядати, якщо маєте таке бажання, як політичну помсту. Хоча і комунальних провалів в роботі міського голови стане з верхом для ініціювання відставки.

В результаті успішного усунення Анушкевичуса з посади на чолі міста (тимчасово) стає вже згаданий свободівець Микола Вітенко. Місто в кишені?

І все б так, якби  на цьому полі протистояння не було ще одного гравця – Романа Онуфрієва, який наразі керує фракцією ВО «Свобода» у міській раді.

10

В Онуфрієва давній конфлікт з Василем Поповичем. Саме останній на початку квітня цього року (ставши лише  22 березня головою обласної організації) ініціював усунення Онуфрієва з посади голови міської «Свободи», натомість поставивши на це місце свого давнього соратника Ігора Шевчука. Онуфріїва ж делегували у склад обласного комітету партії, що можна розглядати як усунення від прийняття ключових рішень в діяльності партії на Прикарпатті.

Отже, щоб «помститися» міському голові за начебто вкрадені голоси, Василю Поповичу (а він депутат обласної ради) потрібно набрати достатньо голосів у фракції міської ради. А без співпраці з Онуфрієвим це практично нереально.

І тут можливі два варіанти. Або однопартійці Онуфріїв і Попович забувають старі образи і таки знаходять спільну мову та усувають Анушкевичуса з посади, або спільну мову з головою міськрадівських свободівців знаходить мер і тим самим укріплює свої позиції.

Тож, чи розбереться «Свобода» з Віктором Анушкевичусом, ми маємо шанс побачити найближчим часом.