–          Пане Богдане, скільки абітурієнтів на Прикарпатті цього року писатимуть тести?

На зовнішнє незалежне оцінювання цього року зареєструвалося 9 000 абітурієнтів.

–          Порівнюючи з минулим 2013 роком, це більше чи менше?

Співмірно. 100-200 осіб у таких процесах ролі не відграють. Співмірно з минулим роком і співмірно з кількістю випускників. Якби це було на тисячу менше, то була б різниця, в даному випадку її нема.

–          Чи змінилася система ЗНО?

В певній частині, тобто у процедурній система просто дійшла своєї межі удосконалення. А в загальному система зовнішнього оцінювання цього року змін не зазнала, якщо не враховувати обставини які впливають на всю українську спільноту. Але те, що вона зазнає змін до наступного року сумнівів не викликає. Якщо процедурна частина може ще пару років залишатися без змін, то змістова частина їх вже потребує. Система зовнішнього оцінювання утвердилася у громадянській спільноті та набула добрих відгуків. Зараз треба її розвивати дальше: робити різнорівневі та різнонаправлені тести і т.д. Удосконалювати їх так, щоб жоден мобільний телефон не допоміг їх вирішити. Треба задавати такі питання, які може розв’язати та людина перед якою вони стоять, без готових відповідей з інтернету. Це складна робота.

–          Ми говоримо про правила ЗНО у той час, коли ведуться розмови про можливість його відміни. Чи не боїтеся ви, що незалежне оцінювання скасують і ми повернемось до іспитів?

Якщо у нас зараз рівень популярності і поваги приблизно такий як і до церкви, то я  можу задати вам питання: Чи не боїтеся ви, що церкву заборонять?

     –    Ні.

 От і я не боюсь, що скасують ЗНО тому, що це утвердилося в середовищі випускників та їхніх батьків. Ми жартуємо, що у нас в червні буде інформації на 200 мільйонів доларів. У нашому центрі оцінювання якості освіти буде 200 тисяч робіт, якщо б одна робота коштувала  одну тисячу доларів, хоча це не зовсім так, бо ціна явно занижена, то у нас було б 200 мільйонів доларів. Я думаю, що скасувати зараз ЗНО – це викликати ще одну революцію.Вчителі, а подекуди й учні нарікають, що питання на ЗНО відрізняються від шкільної програми. Як ви це прокоментуєте?

Кажу вам з повною відповідальністю, що це неможливі і немислимі речі. Всі питання пов’язані зі шкільною програмою. Вони пишуться за програмами, які вивчаються учнями в школі. Тут навіть є підказка – якщо школи вивчають один предмет за двома-трьома різними програмами, то тести пишуться за спільною частиною тих програм. Якщо б, не дай Бог, було таке питання, то воно стосується усіх і нічиї знання та результат не спотворює. Безумовно, над чимось треба задуматися. Якщо когось вчили тільки «зубрити» то для нього все дуже складно, але коли людина навчилася з двох тверджень будувати третє, то труднощів не мало б виникати.

–          Учасники ЗНО минулих років стикнулися з досить жорсткими правилами щодо прибуття на місце тестування, наявності документів. Чи не передбачається цього року полегшення в організаційних моментах?

Ніяких полегшень не буде. Якщо людина летить за кордон, літак на неї не чекає. ЗНО – це своєрідний, доброзичливий кордон між дитинством і дорослістю. Суспільство потребує досциплінованих і організованих тому, будь-яка процедура це дотримання певних правил і в цій точці ми будемо жорсткі. Чесно, я думаю, що не буде таких людей, які забудуть вдома паспорт чи якийсь інший документ, а якщо забудуть, то прийдуть наступного року. Світ вимагає конкуренції, а до якої конкуренції здатна людина котра забула? Та попри все ми однозначно доброзичливі до абітурієнтів. Легко сказати «Я забув паспорт», а потім виявиться, що прийшов студент одного з наших ВУЗів складати тестування за когось іншого.

–          А як буде з мобільними телефонами?

Мобільні телефони на ЗНО – це давно забута казка. Проти них є металодетектор, а якщо буде потрібно, то задіємо одну програмно-апаратну хитрість. Яку саме, не буду зараз розповідати. Про мобільні телефони треба забути на час тестування, якщо хтось вирішить згадати – матиме час на роздуми до наступного року. До речі ми перші пішли в аудиторії з металодетектором. Навіщо витрачати час на переконування, коли можна розв’язати проблему «царським» методом. Всі знають, як Олександр Македонський прийшов і «розв’язав» мечем вузол, от це і є «меч металодетектор Олександра Македонського».

–          Цього року винесли нові предмети винесли на ЗНО?

Нових предметів цього року не додають. Пам’ятаю, як колись Микола Азаров чхнув і запропонував ввести тестування з Всесвітньої історії, всі сказали, що це добре і погодилися. Але це безглуздя, перш за все тому, що воно нічого не додає крім зайвих фінансових витрат. Я підозрюю, що думка тоді полягала в тому, щоб через декілька років сказати, що історія України є частиною Всесвітньої історії – тож давайте «викинемо» з тестів історію України. Як на мене то достатньо перевірити знання людини з історії України, щоб зрозуміти чи може ця людина взагалі вивчати історію. Або ми говоримо, що рухаємося до ЗНО з цілого спектру атестата і видаємо атестат тільки після проведення тестування, або звести це знову до тестування з 5-6-ти предметів і не витрачати людські гроші.

–  Чи можливо відгадати відповіді і набрати більше ніж середній бал?

Не можливо. Людина відгадає максимум на 124 бали, ну хіба це особа, якій дуже щастить і вона умудриться відгадати на 130 балів.

–  А списати можна?

Це теж виключено. Списати не буде в кого, бо  в класі чи то аудиторії сидітимуть діти з іншими варіантами. Вчитель підказати теж не зможе, бо на українську мову, наприклад, прийде викладач з фізкультури. Щодо шпаргалок, то ми однозначно «воюємо» проти них, але в той же час іронічно ставимося до цього факту. Шпаргалка не так страшна з приводу результату, скільки з розмов на базарі. Бо ходитиме дитина по базару і казатиме, от я списав, але ніхто не подивиться, що списав на «нещасні» 124 бали. На «відмінно» списати нереально і навіть на 180 балів списати нереально. Якщо б дитина знала чітко які будуть питання, тоді можна говорити про списування, але ж питань ніхто не знає. Тому раджу не писати ніяких шпаргалок. Наголошую, що ми жорстокі з приводу телефонів і шпаргалок лише тому, щоб була гідна громадська думка.

– Я знаю, Ви починали трудову діяльність вчителем математики. Ви проглядали для себе тестування з цікавості, аби зрозуміти складність тестів?

Якщо взяти математику 70-хроків і математику тепер, то ці тести для трієчників. Я вважаю, що ми багато втратили у фундаментальних дисциплінах. Це сталося у середині 90-х років, коли гуманізацію освіти замінили на гуманітаризацію, а в результаті не вийшло ні першого, ні другого. Держава почала «штампувати» юристів та економістів. Математика колись була складна, але якщо з класу троє учнів знали математику, то область давала державі близько трьох тисяч дітей, які прекрасно знали цю науку. А зараз на превеликий жаль все по-іншому.

–          На закінчення, порада для тих, хто цього року піде на тестування?

Головне, вірити в себе. Залишити свій розум у розкутому стані. Треба пам’ятати, що знання це те, що залишається після того, коли здається що ми все забули. Не було такого, щоб людина котра не заслуговує на високий бал його отримала. Ми  не шукаємо геніїв, а просто фотографуємо знання. І від нашої фотографії не треба чекати такого ефекту як від картини Рафаеля.