“Ви говорите про люстрацію партії, але про яке очищення “Батьківщини” може йти мова, коли комуніст, справжній комуніст досі при керівництві?”, – запитав наприкінці зустрічі.

“Ви пам’ятаєте 91-ий рік?”, – почав апелювати депутат.

“Я пам’ятаю, як Ви розказували студентам про те, що Україна не може бути самостійною”, – вівповів. При цьому хотів назвати прізвище старшого товариша Івана Іваночка, який мені це і розказав. Проте досвідчений комуніст не дав завершити і далі пішла терада про героїзм Шлемка та 23 роки боротьби за Незалежність України.

Можливо ці 23 роки Дмитро Васильович і боровся, адже гріхи треба якось замолювати. Але є проста істина, за яку ми боролися: комуністам або смітник, або “до побачення”. Саме вони розвалили та розікрали на зорі Незалежності нашу державу, а потім перефарбувалися під інші політичні кольори.

Нагадаю біографію одіозного політика.

З 1973 по 1978 рік Дмитро Шлемко був секретарем комітету комсомолу Івано-Франківського технікуму радянської торгівлі, інструктором-інформатором ЛКСМУ, завідуючий відділом комсомольських організацій обкому ЛКСМ України. З листопада 1990 до серпня 1991 року працював секретарем обкому КПУ. Тобто він прийшов до керівництва КПУ саме тоді, коли було зрозуміло, що Україна незалежна. Мабуть не втрачав надії … Як пише Вголос, покидаючи кабінет в теперішній ОДА, Шлемко сказав пророчі слова: “Рано радуетесь! Мы сюда ещё вернёмся!!!” Але вже під іншими кольорами.

У 2014 році прийшов час піти, піти через люстрацію.

Святослав Никорович