Михайло розповідає, що тепловізорів немає взагалі: “Тому терористи підлазять до нас під самі руки – до 15 м від нас і кидають гранати. А ми їх не бачимо вночі! Вдень вони з нами не воюють. Як тільки трохи темніє, вони йдуть в наступ, бо знають, що в нас немає тепловізорів. А у них є все! Там дуже сильна зброя. А ми навіть батарейки для оптики не можемо собі дістати…”

Зі слів командира, блокпост 5 батальйону в Амвросіївці знаходиться за 10 м від дороги: “Ми позносили мішки, наклали глину, а за 50 м від нас – базовий табір. Ми робимо блокпости власноруч. Звичайні мішки, глина – все, що є під руками. Рятуємось, як можемо.” 

Михайло розповідає, що вчора до військових 5 батальйону приїхали хлопці з 57 бригади, з сусідського блокпосту. “Вони віддали нам одну БМП, – каже командир. – І якраз того вечора нас атакували близько двохсот терористів. Вони стріляли з усіх сторін, почали підходити. Ми відбились, бойова машина нам дуже допомогла.”

У ніч на середу, 9 липня, терористи обстріляли військових Прикарпаття з гранатометів. Одного хлопця з третього відділення, яким командує Михайло, контузило.

У зоні АТО близько 400 військових із Прикарпаття. “Ми всі разом, лише одну нашу роту відправили на блокпост, – каже Михайло. – Вчора там також була перестрілка, наші відбились. Також, як і ми, сидять без нічого.”

Зараз бійці 5 батальйону копають окопи, а снайпери, розповідає Михайло, стежать за українськими військовими цілодобово. Скільки часу там пробуде – не знає. Каже, що є хлопці, які там вже кілька місяців.

 

“Ми готові воювати, – каже Михайло. – Але нема з чим. Ми не боїмося, але з простими автоматами ми нічого не зробимо. У нас лише АКМ, РПГ, а у них міномети. Навідміну від нас терористи забезпечені усім!”