koliada
2. Сіно. Наші предки вірили, що у Святвечір суха трава набуває магічну силу. На підлогу кидали сіно, горіхи та солодощі.
3. Обереги. Крім сіна, під скатертиною належало розкласти обереги: часник – «щоб не приступала до хати нечиста сила», зерно – «щоб був добрий урожай», а також гроші – «щоб добробут в хатi тримався». За давнім звичаєм, на стіл ставили зайву тарілку з ложкою, адже напередодні Різдва на сімейну трапезу в будинок зліталися душі померлих родичів. У гості в цей вечір не ходили, але, якщо в хату просився подорожній, його приймали з особливою теплотою.

4 Кутя. До куті було особливе ставлення, адже зерно в ритуальному блюді символізує воскресіння з небуття, мак – достаток, а горіхи з родзинками – довголіття і процвітання.

5. Коли вечеряли? Вечеряти сідали, як тільки на небі з’являлася перша зірка, а до цього моменту православні нічого не їли.

6. Про що розмовляли за столом? Під час трапези не дозволялося голосно розмовляти і тим більше сваритися: «буде у родинi колотнеча цiлій рiк».

7. Що їли на Святвечір? Крім куті, в Святий вечір подавали ще 11 пісних страв. М’ясних і молочних продуктів в меню не було, адже ще тривав піст. Пекли пиріжки – з капустою, грибами, квасолею, маком. Також ліпили вареники з вишнями, яблуками, сливами, грушами. Обов’язково ставили на стіл глиняний глечик з узваром – компотом із сухофруктів. Готували рибні страви: холодець, юшку, печеню. Робили салати з буряка, редьки, капусти і грибів.