news-image: Станиславівська ікона на чужині зцілювати не хоче
 У 1946 році ксьондз Казимир Філіп’як таємно вивіз ікону до Польщі. Цей крок був вимушений, адже у радянській Україні їй нічого доброго не світило. Довший час священик зберігав образ у родинному будинку, а з 1959 року переніс його до собору святих Петра і Павла у Гданську. Під час війни храм знищила радянська авіація, неушкодженим залишилось лише захристіє, яке переобладнали під маленьку капличку.

Якщо на Прикарпатті ікона робила різні дива, зцілювала людей, то у Польщі все сталося навпаки. Жодного чуда Ласкава на чужині не явила. Мало того – у кап­лиці регулярно траплялись якісь прикрі казуси. На рівному місці біля ікони люди шпорталися, падали, ламали руки й ноги.

Десь у 1990-х у храмі навіть сталася бійка, коли священик вірменської парафії у Глівіце хотів забрати образ силою, а місцевий парох чинив опір і відвоював ікону. У Польщі за станиславівською іконою навіть закріпилася неофіційна назва «Королева конфузів».

У 2007-му, до 70-річчя коронації, ікону урочисто перенесли з каплиці до храму та створили відпустове місце. Втім чудеса так і не відновились.