gladij

– Пане Василю, як оцінюєте нинішню суспільно-політичну ситуацію в Україні? Чи вдасться, на вашу думку, новообраному Президентові змінити обличчя країни?

— Президент отримав величезну довіру від українського народу. Тому нині в Петра Порошенка є всі можливості, повноваження і достатньо влади для того, щоб реалізувати те, що він обіцяв. Ми розуміємо, що люди голосували, сподіваючись на зміни в Україні. і найголовніше — за те, аби припинити війну на сході України. Люди голосували проти агресії, проти війни, проти Путіна. і більшість виборців вибрала Петра Олексійовича, який, на їхню думку, зможе все це реалізувати. Чи буде так, — залежатиме від того, яку команду він сформує, які зробить кроки і чи зможе добитися того, аби в українському парламенті працювала на результат стійка більшість.
Щодо суспільно-політичної ситуації, то після президентських виборів вона почала стабілізуватися, оскільки легітимний президент — це питання номер один, яке потрібно було вирішити Україні. Нині дуже важливо зробити наступний крок, який полягає в тому, аби всі гілки влади спільно пішли українським шляхом, і робити все для того, щоб відбулися ті зміни, на які очікують українціѕ

– Якою бачите перспективу врегулювання ситуації на сході України?

— Треба називати речі своїми іменами. Нині на сході України фактично йде неоголошена війна, оскільки російська військова техніка перетнула кордон з Україною. Цю проблему ми повинні розділити на кілька частин. Ми маємо спілкуватися з мирними жителями сходу, які вірять, що «рускій мір» принесе їм радість, благополуччя, які перебувають під впливом інформаційної політики Російської Федерації. І це прорахунки української влади, яка досі не зуміла належним чином донести інформацію до тих людей. З ними треба спілкуватися, відкривати їм очі, щоб вони зрозуміли, хто є хто і що їх чекає в Росії. Також ми мусимо звернутися до тих, які нині не хочуть говорити, а хочуть воювати, з тим, аби вони склали зброю. І якщо вони не скоювали злочинів, то, думаю, їх можна вибачити. А тих, які не зупиняться, просто треба знищити. Дуже правильно нині влада зробила акценти на тому, що треба перекрити кордон з Російською Федерацією. і це питання номер один.

– Чи поділяєте ідею розпуску парламенту?

— Я вважаю, що перезавантаження українського парламенту необхідне. Українське суспільство змінилося, і нині, на мою думку, парламент уже не представляє інтересів народу. І якщо відбудуться дочасні вибори, то склад Верховної Ради оновиться більш як на половину.

– А нині є реальний механізм розпуску Верховної Ради?

— У законодавстві України передбачено можливості розпуску парламенту, і в нашій ситуації це реально.

– Але з огляду на бойові дії на сході, Донбас може бути не представлений у законодавчому органі влади…

— Так, це проблема. Також і Крим не буде представлений у парламенті. Ми говоримо, що Крим був, є і буде українським, проте розуміємо, що провести вибори в Криму не зможемо. Також ймовірною є ситуація, коли ми не зможемо забезпечити проведення виборів у Луганській і Донецькій областях. Але потрібно зробити так, аби парламент був легітимним і щоб у ньому були представлені всі території України. Бо якщо говорити про мажоритарну систему, то можуть бути окремі округи, де вибори можуть визнати недійсними. Тоді такий округ просто не буде представлений народним депутатом, а згодом через суди можуть визнати парламент нелегітимним.

– Тому, схоже, нині ставлять під сумнів доцільність пропорційно-мажоритарної системи виборів. Яка виборча модель, на вашу думку, найбільше відповідає нинішнім суспільно-політичним реаліям?

— З огляду на нинішні суспільно-політичні реалії, напевно, доречною була б пропорційна система виборів. Проте має бути пропорційна система з відкритими списками, коли виборець обирає не тільки політичну силу, а й впливає на вибір конкретної особи, яка її представляє. Тобто людина голосує і за партію, і за конкретного політика, який є в її списку. Тоді не лідери формуватимуть список, а виборці. Але для цього треба змінити правила гри парламентських виборів, схваливши відповідний закон.

– Але чи зможе стара Верховна Рада запровадити нові правила гри?

— Сьогодні однозначно сказати важко, чи буде на це політична воля чинного парламенту. Хоча я думаю, що радше так.

– З огляду на результати президентських виборів рейтинг лідера ВО «Батьківщина» значно знизився. Чому так сталося і, як ви вважаєте, чи позначиться це на рейтингові партії?

— Я б не говорив нині про рейтинг політичної сили, оскільки про нього ми зможемо говорити після парламентських виборів. У 2012 році «Батьківщина» набрала на виборах до Верховної Ради 25 відсотків. А останні президентські вибори були особливими. Вони були достроковими, а також люди голосували, так би мовити, не за якогось конкретного політика, а проти агресії, проти війни, проти Путіна. Виборчі технології одного кандидата полягали в тому, аби голосування відбулося в першому турі з метою припинення війни. Багато виборців цим і керувалися. На парламентських виборах спрацьовують інші підходи.

– Петро Порошенко обіцяє Україні децентралізацію влади за польською моделлю, відповідно до якої буде передано реальні владні повноваження на місця. Чи готова нині Україна до такого реформування державної влади?

— Побудувати Україну як демократичну державу без децентралізації влади, без розвитку місцевого самоврядування неможливо. У нашому комітеті було схвалено концепцію розвитку місцевого самоврядування, яку запропонував уряд. Я впевнений в тому, що це потрібно робити. Проте, проводячи реформу, треба розставляти акценти таким чином, аби децентралізація об’єднала Україну, а не навпаки. Треба думати, скільки влади потрібно області, району чи громаді, аби належним чином виконувати свої функції й ефективно розвивати територію. Має бути чіткий баланс між центральною і місцевою владою. і якби таке реформування було зроблено вчасно, то, напевно, такої ситуації, яка нині є в Україні, можна було б уникнути. Не було б узурпатора влади, то не відбулися б ті сумнозвісні події в нашій країні. Одна особа взяла на себе всю повноту влади і це призвело до того, що почалася Революція гідності. Тому децентралізація влади — це головна вимога Майдану, і виконання її обов’язкове.

– Подейкують, що після падіння режиму Януковича в. о. Президента України Олександр Турчинов пропонував вам обійняти посаду голови Івано-Франківської облдержадміністрації, проте ви відмовилися…

— Була така пропозиція від уряду. Обговорювали різні кандидатури, у тому числі і мою. Але я народний депутат України, обраний в мажоритарному виборчому окрузі, і це відіграло головну роль. Адже якби мене призначили головою облдержадміністрації, то я повинен би був скласти повноваження народного депутата. А тоді у Верховній Раді кожне голосування було надзвичайно важливим. Також виборці довірили мені представляти їхні інтереси в парламенті, а за півтора року роботи я тільки частково виконав їхні накази. із врахуванням цього вирішив, що залишуся працювати народним депутатом.

– Свого часу ви наголошували, що завдання народного депутата — писати закони так, аби допомогу відчула не лише конкретна громада, а всі українці. Що вдалося вам уже зробити на законодавчій ниві?

— З огляду на те, що працюю в комітеті з питань державного будівництва і місцевого самоврядування, зрозуміло, що основна моя законотворча діяльність спрямована саме в це річище. Питання щодо децентралізації влади, розвитку місцевого самоврядування, адміністративно-територіальної реформи, нової системи виборів, повноважень Президента і уряду проходять через наш комітет. Проте, зрозуміло, що крім місцевого самоврядування і державного будівництва, я повинен дбати про свій округ. Найважливіший законопроект, який нам вдалося підготувати, стосується внесення змін до закону про статус гірських населених пунктів. Досі його не проголосували, оскільки в ньому передбачено значне поліпшення стану справ у гірських населених пунктах — збільшення пільг, розвиток територій тощо, а це додаткові кошти з Державного бюджету. З огляду на економічну ситуацію в державі цей законопроект нині перебуває на стадії розгляду. Але думаю, що невдовзі ситуація зміниться і його буде схвалено. Відтак мільйон українців реально відчує істотні зміни.

Нам вдалося вирішити питання про те, щоб Бурштин набув статусу міста обласного значення. Від цього істотно виграє громада Бурштина, водночас Галицький район не програє, бо при формуванні Державного бюджету враховуватимуть певну суму коштів субвенцій і дотацій. Це позитивний крок для області. Важливим є те, що Верховна Рада проголосувала за відзначення ювілею Марка Черемшини на державному рівні. Також є постанова ВР про відзначення на державному рівні ювілею майстрів гуцульського різьбярства — братів Девдюків. Крім цього, наступного року з нагоди 90-ліття від дня народження останнього президента УНР в екзилі Миколи Плав’юка, який є вихідцем зі Снятинщини, буде засновано премію його імені в галузі державного будівництва. Загалом моя робота спрямована на місцеве самоврядування і державне будівництво та створення законопроектів, що стосуються мого виборчого округу.

– Який нині стан справ з адміністративно-територіальною реформою?

— Наш комітет займається підготовкою законопроектів, останній з яких — про добровільне об’єднання територіальних громад невдовзі буде винесено на розгляд Верховної Ради. Тобто йде робота з підготовки законопроектів, в тому числі і змін до Конституції. Як відомо, створено комісію, яка вносить зміни до Основного Закону. А найперше необхідно закріпити головні положення цієї реформи в новій Конституції України. Відтак будуть наступні кроки.