“Я не знаю чи хтось мене зможе зрозуміти мене, – каже вона. – Зрозуміти, як то важко чекати тіло сина. Ніхто не чує моє горе. Ніхто мені не каже коли привезуть тіло мого сина. Я не знаю до кого мені звертатися, хіба до одного Президента. Привезіть мені тіло мого сина. Я більше ніякого прохання не маю. П’ятьох побратимів мого сина похоронили, генерала похоронили, а мого сина не привезли. Хоча по телевізору сказали, що попрощалися з загиблими патріотами».

 

Мати покійного беркутівця сподівається, що її почують ті чиновники, які сидять в своїх кріслах.

 

«Яценюк казав – куля в лоб, так куля в лоб, а тепер боїться тої кулі, – говорить жінка. – А я далі тиждень чекаю на тіло сина. Вони собі сидять в кріслах, а моя дитина 42 дні під кулями була голодна… Туди його було кому послати, а звідти забрати вже нема кому. Я була у Франківську на панахидах побратимів сина. Кажу: мого нема сина, буду молитися за синів других людей».

 

 

Нагдаємо, вчора в Івано-Франківську поховали героїв, які загинули під Слов`янськом.