В боях за донецький аеропорт загинув кіборг-розвідник з Прикарпаття

 — Сєва, Воловик Всеволод Валентинович, був професійним військовим розвідником. Людина-легенда, про нього ще напишуть книжки. Професіонал з великої літери. Провів 45 діб в полоні у ЛНР, вирвався звідти лише тому, що вони так і не дізналися, хто він. У житті — веселий, жартівник, спортсмен, виглядав значно молодше за свої під п’ятдесят, був зворушливо закоханий у значно молодшу дружину… Коли він повернувся з полону, вона тиждень не відпускала його руку, — згадує Олена Білозерська. — Знайомі ми з ним були давно, а долучився він до нас, коли почався Майдан. Сказав: я не хочу, щоб це усе закінчилося тим самим, як минулого разу. І загинув рівно через рік…

Побратим з позивним “Морпєх”, за її словами, — теж розвідник:

— …молодий хлопець з Франківщини, простий хлопець із сільським корінням і з такою високою моральною планкою — я ще не зустрічала таких людей. Він постійно бурчав на тему, що жінкам не місце на фронті – і віддавав мені наш єдиний тоді на групу бронік, коли ми очікували ворожого нападу. Коли чув про якесь мародерство — був готовий прибити власноруч.

Одного разу попросив зробити і надрукувати йому кілька гарних фото – сказав: “Може, загину, щоб матері хоч пам’ять залишилася, який я був…”

— Він перший загиблий з нашої розвідгрупи — пам’ятаєте, я публікувала це фото і писала, що всі зараз живі… — згадує Олена Білозерська. — За цих двох помстимся в квадраті.

http://vikna.if.ua/images/n/gallery/25430/10801993_789542914436745_4015187669465225161_n__large.jpg