Отож, що подобається нашому мозку:

Конкретна мета

Як тільки ви сформулюєте для себе конкретну ціль, поставите конкретне завдання – відразу почнуться чудеса: знайдуться кошти, можливості та час для реалізації.

А якщо ви, визначивши головну мету, зумієте ще й розбити її на складові, і спокійно, поступово, крок за кроком будете їх виконувати – жодна проблема перед вами не встоїть.

Позитивні емоції

Емоції – це короткочасні суб’єктивні реакції людини на навколишній світ (радість, гнів, сором і т.д.). Почуття – стійке емоційне ставлення до інших людей чи явищ. Почуття пов’язані зі свідомістю і можуть розвиватися та вдосконалюватися.

Емоції діляться на 2 типи: ті, що збуджують, підвищують життєдіяльність людини; і ті, що пригнічують життєві процеси.

Відповідно, позитивні емоції спонукають людину до дії. Зрозуміло, що вони виникають, коли ви відчуваєте задоволення. Навчіться знаходити прості радощі в житті, тоді в мозку почнеться правильна стимуляція – виділення в організм великих доз гормону щастя – ендорфіну.

А це означає, що позитивні емоції, які збуджують вас, підвищують вашу життєдіяльність і дозволяють спокійно протікати розумовим процесам, породжують хороший настрій і позитивне ставлення до світу.
Людині властиво шукати радість – це не офіційний інстинкт самозбереження.

Рух і свіже повітря

На свіжому повітрі кров активніше насичується киснем і швидше доставляє поживні речовини до клітин мозку. Завдяки цьому посилюються процеси окислення, покращується обмін речовин, вивільняється така потрібна нам енергія, народжуються нові біохімічні сполуки. Мозок змушує нас рухатися, задля свого, а відповідно і нашого блага. Адже саме він дає нам можливість мислити, творити, вирішувати складні задачі, мати спогади.

Нема свіжого повітря – закисає кров, “прокисають” мізки.

Проста їжа в помірній кількості

Просту їжу простіше роздобути, приготувати і переварити. Мозок каже (якщо ти хочеш його почути): “друже, 50% всієї енергії, що одержується організмом, витрачається на зір, 40% – на травлення і знезараження харчових токсинів, і тільки 10% залишається на рух, роботу розумової та нервової систем, боротьбу з армією мікробів. А якщо весь час тільки те й робити, що жерти, коли думати будемо?!”

Корисно їсти супи – вони покращують травлення, обмін речовин, швидше наповнюють шлунок. Відчуття ситості з’являється при меншому обсязі спожитої їжі.

Сон, відпочинок

Мозку, як і всьому нашому організму, потрібен відпочинок. Якщо ви працюєте фізично, найкращий відпочинок для вас – розумова робота, при інтелектуальному навантаженні – фізичні вправи, при моральній втомі – зміна оточення.

Повноцінний відпочинок – сон, найзагадковіший стан людини. Без нього людина не може жити, хоча його називають “маленькою смертю”.

Під час сну свідомість відключається, але людина продовжує мислити. Однак її мислення змінюється і підкоряється іншим законам. Це пов’язано з тим, що уві сні на перший план виходить підсвідомість.
Мозок аналізує події за минулого дня, інакше структурує їх  і моделює найбільш ймовірний вихід із ситуації. Цей результат, можливо, давно був визначений, але свідомість не прийняла його, витіснила у підсвідомість і витягнула його звідти уві сні.

Вважається, що мозку на ніч можна дати установку: зробити прогноз, знайти рішення, вихід, висновок, налаштуватись на просто приємний сон. Непотрібні враження, нав’язливий стан “змиваються нічною захисною хвилею” мозку. Люди, яким часто сняться віщі сновидіння, можуть бути хорошими аналітиками.

Звикання

Мозок не може миттєво пристосуватися до різких змін, незнайомих обставин: нові умови життя, нова робота, місце навчання, проживання, компанія, їжа, люди. Будь-яку нову діяльність розпочинайте поступово, спокійно, звикаючи до неї. Кожного дня, роблячи максимум можливого, досягнете неможливого. Звичка вчитися, працювати виробляється поступово і завжди. Навіть якщо вас раптом осяйнула думка чи ви щось почали розуміти, це припускає наявність відповідних знань, можливо, не завжди повністю усвідомлених.

Часто батьки, вчителі, керівники, кохані (та й ми самі часом), не розуміючи всієї складності звикання, вимагають від нас (а ми від інших) миттєвого результату. Так не буває. Краще за все не злитися, заспокоїтися, добродушно сказати собі або іншим: “не все одразу, визначте бажані терміни і буде вам все, що забажаєте”. І повільно починайте рухатись, поступово звикаючи і прискорюючись.

Мозок сам створює стереотипи (звички, навички, умовні рефлекси). Стереотипне мислення істотно допомагає жити – не потрібно заново вирішувати стандартні завдання. Кожного дня, здійснюючи одні й ті ж дії, ми перетворюємо їх у звичку, навик, вміння, умовний рефлекс. От наприклад, ви не помічали, що автоматично закриваєте вхідні двері, вимикаєте воду у ванній, здригаєтеся від різкого сигналу автомобіля, клацати хрестик, коли треба закрити вікно програми.

Інстинкт і невеликий життєвий досвід змушують нас з дитинства створювати стереотипи друзів, ворогів, коханих. Це допомагає в “морі людей” все-таки знайти когось, створити власну “команду”, а далі весь час і енергію витрачати на інші життєві цілі. Завдяки таким стереотипам ми можемо спілкуватися з новими  людьми, ладнати з батьками, виховувати власних дітей.

Свобода

Хоч і обмежена інстинктом самозбереження та соціальними правилами, корисними в першу чергу для нас самих. Свобода – це незалежність від страхів і стереотипів.

Так, стереотипи у вигляді безумовних і умовних рефлексів нам потрібні – ми не будемо, обпікшись, наступного разу сунути руку у вогонь – боляче!

Але, якщо обставини вимагатимуть, не боятися мислити по-своєму, по-новому; відстоювати свою думку, своє життя, свій зовнішній вигляд, захищати своїх близьких. Не варто звинувачувати весь світ у нерозумінні чи невизнанні тебе “всього такого незвичайного”. І дозволяти іншим бути несхожими на тебе, мати свої думки, погляди на життя.

Творчість

Це здатність мозку, використовуючи і опираючись на старе, створити нове, своє, несхоже. Творчість – улюблена робота нашого розуму. У вигляді науки вона вивчає та пояснює навколишній світ і людину, вигадує ідеї, знаходить шляхи і засоби втілення їх у життя, заглядає в майбутнє і готова змінити його на краще.

Творчість у вигляді мистецтва, поєднує працю і емоції, зображає реальність за допомогою художніх образів. Мистецтво об’єднує людей: письменник, розповідаючи про своє життя, почуття, описуючи інших, показує, що ми не самотні у своїх переживаннях. Художник допомагає зрозуміти, що навколишнє оточення і ми самі можемо бути як прекрасними, так і потворними. Музикант звуками свого серця змушує камертоном відгукуватися нашу душу.

Мистецтво будить нашу уяву, збагачує наш внутрішній світ, допомагає побачити все по-іншому. Воно створює ідеали.

Комунікації

Життя – це постійне ділення клітин, обмін речовин і розповсюдження інформації. Робота нейронів (нервових клітин мозку) – це своєрідна “любов”. Вони постійно “обіймаються”, торкаючись дендритами (відростками, “руками”) один одного, передають енергію (нервові імпульси), розповсюджують інформацію. Діліться інформацією, спілкуйтеся. Адже дружити потрібно і з людьми і з головою.

Сутність мозку полягає в тому, що  йому постійно необхідно отримувати інформацію і віддавати її.

Мозок не полюбляє:

Страх

Жахлива емоція, що пригнічує життєві процеси. Коли ми відчуваємо страх, інстинкт самозбереження бере гору, відповідні зони мозку, групи нервових клітин не можуть включитися в розумову діяльність. Людина втрачає можливість творчо мислити.

Ми постійно хвилюємось про харчування, близьких, біль (хворобу, зраду, смерть), життя (війна, цунамі, дурень-керівник, революції, курс долара, зустріч з термінатором) – тобто знаходимося в стані стресу.

Як з цим боротися:

  • Біль і смерть треба зневажати.
  • Труднощі, якщо їх не уникнути, повинні загартовувати. Долаючи їх, щось втрачаєш, але щось обов’язково і здобуваєш.
  • Виховувати в собі мужність, гордість і стійкість.
  • Треба сміливо зізнатися собі, що проблеми і неприємності – неминучі супутники людського життя. Вони не перші й не останні, які доведеться вирішувати.
  • Вір у себе і у своє світле майбутнє, ти переможеш проблему, а не вона тебе!
  • Страх небезпечний для психічного здоров’я і для життя. Але одна єдина адаптивна форма страху нам необхідна – обережність!

Будь-які сильні емоції

Сильні емоції різко гальмують розумову діяльність мозку. Велика радість і велике горе можуть на деякий час позбавити нас здатності думати. Такий тривалий стан призводить до болісної безпорадності мозку.

Дівчата, це до вас. Ваш розум відключається, під час “істерики” або коли ви надто емоційні. Це і дає чоловікам можливість робити поспішні висновки про жіночу здатність адекватно мислити. Але вже доведено, що жіночий і чоловічий мозок, насправді, однаково здатні до навчання, соціальної адаптації, політики.

Різні гормони по різному впливають на неврологію чоловіків і жінок. У представників сильної статі частіше зустрічається дислексія, шизофренія чи аутизм. А от представниці прекрасної статі частіше страждають від тривоги, депресії, харчових розладів.

Чоловіки частіше використовують логічне мислення і досить спокійно вирішують будь-яку проблему. Жінки навпаки, вирішують проблеми через призму суперечливих емоцій. Але це їх фізіологія, вони не можуть інакше.

Механізм емоцій – спочатку розуміння (ситуації, явища), потім емоції. Але чи завжди ми правильно розуміємо ситуацію, якщо в трьох соснах плутаємось, себе повністю не розуміємо. Спочатку варто спокійно розібратися, а вже потім “емоціонувати”.

Темрява, самотність

Такі умови пробуджують інстинкт самозбереження. Розумовий тонус помітно зменшується і “темні сили” негативних емоцій вільніше гуляють по незахищеному мозку (в темряві причаївся ворог; людина – соціальна істота, на одинці їй страшно, адже вона відчуває себе не захищеною).

Самотність – важкий психічний стан, пов’язаний з негативними емоціями і дискомфортом. Але самотність буде позитивно впливати на людину, якщо сприймати її як добровільне усамітнення. Дефіцит спілкування не буде халепою, якщо у людини хоч з кимось є контакт. Знаєте,як кажуть: “Можливо, в цьому світі ти всього лише людина, але для когось ти – цілий світ”.

Відкиньте непотрібні стереотипи, будь-яким своїм відчуттям давайте правильні заспокійливі назви, що підтримують вас і несуть потрібну вам енергетику.

Стереотипи

Мозок створює стереотипи, але вони втомлюють його. Тому наш розум бореться з ними за право мислити. Мозок реагує на кожну зміну у зовнішньому і внутрішньому середовищі.

Є люди, які, витративши певний час на вироблення основних життєвих або професійних навичок (ідеально всі їх отримати в дитинстві або юності), доводять їх до автоматизму, можуть здійснювати їх, дозволяючи мозку в цей час вирішувати більш складні або творчі завдання (повар – кулінар, водій – ас, інженер – винахідник, верстальник – дизайнер).

Стереотипи можуть зруйнувати наші відносини з людьми: з друзями, колегами, дітьми, батьками, коханими, коли вони поводяться всупереч нашим уявленням.

Не треба боятися відмовитися від старих переконань. Будуйте нові стереотипи, враховуючи нові дані (“Не будьте упертюхами!”). Дозволяйте людям змінюватися, бути різними. І не дозволяйте нав’язувати вам чужі стереотипи стосовно вас,звичайно,  якщо вам це не потрібно.

Ніколи нічого не бійтеся, з вами ваш скарб, ваш надійний друг – ваш мозок!

Бережіть його, вивчайте. Не забувайте, що  у мозку є резерви, але це тільки резерви. Ви, звичайно, можете змусити мозок працювати в екстремальному режимі, але адаптаційні можливості будуть вичерпані. Цим же пояснюється надмірно ранній та інтенсивний розвиток дітей та їх подальші проблеми з адаптацією в суспільстві.