З Копанок — у Маямі

Два роки тому Василь Романович позичав гроші у друзів, щоб здобути другу вищу освіту, ставши начальником земельно-кадастрового бюро Калуської міської ради. Згодом він, новообраний голова Копанківської сільської ради, покинув громаду на довгих три місяці, взявши відпустку для захисту диплому і — відпочинку у США. Цього листопада він — знову у відпустці. Цього разу — у Маямі. А у Копанках тим часом прорвало каналізацію.

 Свіженьке фото з красномовними пальмами Василь Романович виклав у соцмережі Facebook 6 листопада. У користувачів воно викликало жвавий інтерес. Фото почали активно обговорювати у мережі. І — не хвалити.

Віталій Івасів: “Сільський голова Сівки-Калуської — поранений і зараз знаходиться у госпіталі, а Копанківський — на Маямі. Васю, ти би хоч народ не нервував такими фотками. Не дивно, чому “Свобода” не пройшла до Верховної Ради”.

“Питання не тільки в тому, ЧОМУ у найважчі для країни часи — відпочинок за кордоном, але — і за ЯКІ КОШТИ (будучи головою сільської ради у досить юному віці)? Копанки — це Україна (якщо Ви призабули), а в країні — війна… і не до відпочинків зараз багатьом справжнім служителям народу та патріотам. Тому соромно за земляка героя України — Ігоря Дмитріва, який життям оберігав і Вас в тому числі, а Ви чхати на війну хотіли своїми ексклюзивними фото на фоні пальм. Надіюся, люстрація перейде і Вас особисто…”, — пише журналіст Мар’яна Атаманчук.

На критику Василь Романович реагує то жартами (”Це все — стандарт, придумайте щось краще!!!”), то порадами (”Зустріньтесь з жителями, переговоріть, а тоді щось можете коментувати та робити висновки!”), то звітами про звіти (”Я, власне, один із небагатьох сільських голів прозвітував за свою діяльність після півроку роботи сільським головою та опублікував в газеті “Галичина!”).

До слова, звіт у газеті дійсно був. У вересні цього року. Ну, не те, щоб звіт. Скоріше — невеличка публікація про те, як пасивна громада Копанок не прийшла послухати, що для них зробив їхній сільський голова. Василь Романович, проте, не образився. Навпаки — потішився клумбами з квітами, і новенькими лавочками, і розмаїттям національних прапорів. Розповів також, що село має до 370 тисяч гривень у бюджеті розвитку. І ще 311 тисяч гривень надходжень — субвенція з Держбюджету на утримання сільських доріг, передусім, завдяки зареєстрованій у селі агрофірмі ТзОВ “Даноша”.

Як для села — гроші чималі. Копанківська сільська рада вважається  чи не найбагатшою у районі (її річний бюджет — близько 2 млн. гривень. — Авт.). Утім, якщо глянути на село, — нічого особливого чи тим більше — багатого. Дороги — у жахливому стані. Тож, переїхати селом дедалі важче. Кладовище — облагороджене парканом. Щоправда, не нинішнім сільським головою, а ще його попередником. Село потребує нового кладовища, але далі розмов наразі не йде. А ще — величезна проблема з каналізацією.

КОПАНКИ: “ЗА” і “ПРОТИ”

У Копанківській сільській раді ”Вікнам” повідомили, що Василь Романович з 4 листопада перебуває у відпустці. До планових 30 днів він завбачливо написав ще заяву на додаткових 5 днів відпустки за свій рахунок. Таким чином, відпочиватиме посадовець аж до 10 грудня. Загалом, у сільській раді ситуацію коментують обережно та радять про все спитати безпосередньо сільського голову, коли він повернеться.

Так само акуратно прокоментував і голова Калуської районної ради Василь Дзундза, за словами якого все, що стосується сільських голів, безпосередньо стосується і громад, які їх обирали. Тому саме громада Копанок повинна давати оцінку діям посадовця, який її представляє. Сільський голова зобов’язаний звітувати, а громада —  робити висновки.

— Якусь особистісну оцінку я робити не хочу, — каже Василь Дзундза. — А як голова районної ради впливу на сільських голів — не маю. Якщо мешканці се¬ла обрали собі сільського голову, то згідно з Законом про місцеве самовря¬ду¬вання, вони ж мають право і звільнити його.

“Вікна” не приймали участі у безперспективній дискусії в соцмережі, проте, порадою Василя Романовича вирішили скористатися і — поцікавилися думкою громади про нового сільського голову.

“Нічого він не зробив для села. Абсолютно. Хвалиться світлом і клумбами? Та вуличне освітлення він зробив за бюджетні кошти. Ви знаєте, який Копанківська сільська рада має бюджет? Та нас “Даноша” фактично утримує! А клумби? Та то підприємець їх біля магазину поставив, а його прибиральниця за ними ще і доглядає, квіти садить. До чого тут Романович? То один раз за кордон поїхав, то тепер люди кажуть, що знову. Та він узагалі про село не думає!”, — поділилася з “Вікнами” жінка років 50-ти, яка все життя живе у Копанках.

“Нічого доброго не можу сказати про нього. Вза¬галі не розумію, як громада могла обрати собі такого голову? Кого не спитаєш, усі: я не голосував за нього. Але ж хтось обрав! Громада про нього нічого не знала. Він за тиждень до виборів побігав по хатах, щось пообіцяв. Люди й повірили. А що тепер має¬мо?”, — бідкається молода мама, яка також не хоче називати своє ім’я.

А от підприємець Володимир Пукіш, який у селі має свій магазин, про голову відгукується схвально:

“Він — працює. Підприємці йому багато допомагали з проведенням вуличного освітлення, але ж він зумів організувати роботу. Це — його заслуга. Загалом, вважаю, що він працює значно краще за свого попередника, який за дві каденції не зумів знайти спільну мову з людьми. От була в мене ідея, давно вже, посадити сад у селі. Говорив з сільським головою неодноразово з цього приводу. Але за кілька років сесія з цього приводу так і не зібралася. За ко¬роткий період Василь Романович організував депутатів і мені дали відповідний дозвіл. Сад уже посадили. Тут уже працює 10 людей. А це — і робочі місця, і відповідно, доходи у бюджет села. Найближчим часом планую розширити сад”.

Що ж до ситуації з частим відпочинком сільського війта, то підприємець вважає, що хоч такі фотографії і не на часі, але, якщо людина хоче похвалитися, то нехай хвалиться.

“Ну раз він вже там є, коло тих пальм, то чому не має фотографуватися?”, — роздумує підприємець.

“Хочу людям добро робити і змінити враження про Владу”, — прокоментував торік своє рішення для “Вікон” Василь Романович та вже за кілька днів звернувся з письмовою заявою до керівництва обласної організації ВО “Свобода” про складання з себе повноважень у зв’язку з обранням його головою сільської ради села Копанки Калуського району.

Утім, нагадаємо, що обраний у грудні голова Копанківської сільської ради, не встигнувши приступити до виконання своїх обов’язків, пішов у відпустку. На три місяці.

Василь Романович у Нью-Йорку (крайній справа). Фото з vk.com від 19 березня цього року
Люди обурилися:

“… у селі накопичилась маса проблем, — написав у редакцію Роман Псюк. —Василь Іванович, як ніхто, чітко представив вирішення невідкладних проблем громади села. Проте за якийсь час після виборів, новообраний го¬лова зник. У передвиборній програмі, про чергове здобуття вищої освіти паном Романовичем, не було нічого вказано. Як і не було вказано що майбутній голова, якщо буде обраний, піде одразу ж у оплачувану відпустку на три місяці. Вдалось з‘ясувати що Василь Іванович відбув до місця здійснення своєї переддипломної практики. Жителі села розчаровані відсутністю на робочому місці голови сільської ради та обурені фактом що при цьому його відсутність ще й оплачується за кошт громади”.

“Все буде добре!, — апелював у коментарі “Вікнам” Василь Романович. — Так, насправді, мене не було деякий час, я був за кордоном! До 31 березня в мене законна відпустка пов’язана з підготовкою до захисту диплому, що відбудеться 28 березня 2014 року. Зараз я вдома та паралельно з навчанням уже розпочав роботу з селом, про що обіцяв громаді”.

Утім, навіть завершивши навчання, сільський голова на довго у Копанках не затримався. Нині він — знову у відпустці.

Довідка. Сільським головою Копанок Василя Романовича обрали у грудні 2012 року. До цього він був депутатом Калуської міської ради, головою Калуської міської організації ВО “Свобода” та працював спочатку слюсарем КВПіА ТОВ “Карпатнафтохім”, а з лютого 2012 року — начальником земельно-кадастрового бюро Калуської міської ради.

Мешканці Копанок обирали між шістьма кандидатами. За Василя Романовича віддали свої голоси 297 виборців. Він випередив свого найближчого конкурента Віталія Івасіва на 71 голос. За інших кандидатів віддали, відповідно, 193, 129 і 17 голосів. Також один із кандидатів не отримав жодного голосу виборців.

ПРОРВАЛО

Цікаво, що заява на від¬пустку була написана у день, коли у Копанках прорвало каналізацію. Відтак, фекалії затоплюють не лише деякі подвір’я, а й городи мешканців села. Проблема — не нова, але запущена.

— 4 листопада у Копанках прорвало каналізацію, яка перебуває на балансі сільської ради, а сільський голова написав заяву на відпустку. У результаті — поки він відпочиває, люди пишуть скарги в РДА. Ну і як тут оцінювати роботу сільського голови? Фактично, він самоусунувся від цієї проблеми. А виникла вона через зволікання з її вирішенням на більш ранній стадії, — прокоментував голова Калуської райдержадміністрації Микола Жовнір.

Поки Василь Романович “самоусувався”, його роботою довелося займатися голові РДА, який терміново скликав сесію сільської ради, та секретареві Копанківської сільської ради Мирославі Кінельській, яка вже не вперше змушена виконувати “чужу” роботу:

— Сільський голова був на роботі, коли прорвало каналізацію. Люди принесли йому відповідну заяву, він її бачив, переклав з одного стола на інший і, підписавши розпорядження про свою відпустку, — зник. Де він зараз — ми не знаємо. Проблема у тому, що каналізація, як ми думали, зроблена. Тепер з’ясувалося, що ні. Тож нам довелося терміново давати раду самотужки. Звернулися до районної ради, потім до керівництва “Даноші”. Нам допомогли. Підприємство виділило трактор і ми вивозимо фекалії. Так само взялися робити дороги минулого тижня. Попросили дорожнє підприємство, щоб нам не відмовляли, бо гроші у бюджеті є і їх треба до кінця року використати. Чотири вулички у селі вже зроблено. Добре, що встигли. Але ж це можна було зробити і раніше Мирослава Кінельська каже, що депутати у сільській раді дружні, а от із сільським головою — складніше. Прислухатися до порад він не хоче, а самостійно зробити щось для села також не може.

— Його доробок за рік — це чотири лавочки і кілька прапорців у центрі села, — підсумовує секретар.

— Боюся, щоб у нас в Копанках не було такого ж безвладдя, як у Підмихайлі, — резюмує і Микола Жовнір. — Село має гроші, має за що розвиватися. Але наразі маємо отаке. Взаглі, за моїми особистими спостереженнями, жінки сьогодні працюють значно ефективніше, ніж чоловіки. Не маємо ми проблем з тими сільськими радами, де жінок обрали. З чоловіками — складніше. Виняток хіба що кілька сільрад, скажімо, у Негівцях, Довгому Войнилові, Луці та Кадобній.

Упродовж тижня “Вікна” намагалися отримати коментар Василя Романовича, який обіцяв роз’яснити ситуацію. Утім, зрештою, посадовець від коментарів відмовився.

Довідка. До призначення на посаду Василь Романович працював на ТОВ “Карпатнафтохім”, заробляючи у середньому 2 тис. гривень на місяць. У земельно-кадастровому бюро його зарплата становила приблизно 2,6 тис. гривень. На посаді голови сільської ради він отримує 2,3 тис. гривень.
Вартість квитка з Києва до Маямі рейсом економ-класу коливається у межах 20-30 тис. гривень.