samooborona_embl

Люди вимагали прізвищ

Ця історія доволі таки нетипова, принаймні для Прикарпаття. Подібних позовів від чиновників до майданівців ще не було. Як розповідає координатор надвірнянської самооборони Віталій Трачук, сам інцидент стався 6 квітня, на народному віче.

«Ми такі віче проводимо кожен день, і кожен день я на них виступаю, – каже Трачук. – А цього дня народ став вимагати імен. Мовляв, ви там займаєтеся випадками хабарництва, вам люди заяви пишуть, а конкретних імен не кажете! І от я на хвилі того адреналіну й назвав прізвище Тараса Хопти, завідуючого відділу пологового будинку Надвірнянської центральної районної лікарні».

Чи називав він ще й інші імена, Трачук уже й не пам’ятає. А от Хопту назвав, бо просто перед цим місцеві самооборонівці розповіли про нього не дуже хорошу історію.

«Казали, що до них звернувся таксист, який напередодні віз вагітну жінку, – розказує Віталій Трачук. – Та сіла в машину і плакала, мовляв, сама сирота, ні мами, ні тата, ні чоловіка, дитинку народжує для себе. А цей лікар, мовляв, захотів на кесарів 6 тис. грн».

Не смійтеся, але тут треба зауважити – ми не стверджуємо, що такий випадок дійсно був, адже не маємо цьому доказів. Просто викладаємо версію подій від Віталія Трачука. Він сам каже, що вони той випадок не розслідували, просто тоді це було не на часі, «але я назвав ім’я тої людини, на яку кожен день хтось приходив і скаржився», – говорить координатор самооборони.

І от 28 квітня Тарас Хопта подав до суду. Вимоги до Трачука – так само привселюдно на віче спростувати свої слова. Щодо грошей – жодного морального відшкодування лікар не просить.

Сам Тарас Хопта про цей випадок говорить не надто багато, мовляв, не має часу тим займатися. Просто каже, що звинувачення Трачука – брехня, а кожна людина має відповідати за свої слова. І якщо є якісь факти про порушення з його боку, то цим мають займатися правоохоронні органи.

До речі, ані Хопта, ані Трачук адвокатів наймати не збираються. Перший каже, що це самооборонівець має доводити, що він сказав правду. Другий – що готовий спростувати свої слова на віче, але за умови, що лікар піде з ним і стоятиме поруч у цей момент.

Ну, а хто тут правий – звісно, буде вирішувати суд. Він іще попереду.

Без доказів – не винен

Спробуємо подивитися на цю ситуацію з правової точки зору. Усім нам добре відомо, що майданівці звільнені від відповідальності за свої дії під час революції. Остаточний закон про амністію був прийнятий Верховною Радою ще 21 лютого, одразу після втечі Януковича. За цим законом від відповідальності звільняються не лише ті, хто уже був затриманий на той час, а й ті, проти кого такі справи можуть бути відкриті. Закон також звільняє від адмінвідповідальності усіх осіб, яким виписані штрафи та забрані права, у тому числі, автомайданівців.

Але такі випадки, як наш, аж ніяк не підпадають під його дію, каже юрист Івано-Франківської правничої агенції Наталя Вінтоняк. А от під що підпадають – так це під Конституцію України. Згідно з нею, особа вважається невинуватою у злочині й не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду. Саме обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

«Тобто, поки доведеність вини не буде встановлено рішенням суду, доти людина вважається невинуватою, – розтлумачує юрист. – Тому в цьому випадку в жодному разі не можна називати людину хабарником, доки цей факт не підтвердиться, належним чином зафіксується, проведеться розслідування і як наслідок буде рішення суду. Тільки після рішення суду! В іншому випадку людина має достатньо підстав і прав на звернення до суду з позовом про захист її честі та гідності».

І ще трохи позовів

Як виявляється, наш надвірнянський випадок далеко не єдиний по Україні. Просто зараз триває ще кілька дуже схожих гучних судів.

Так, 23 квітня у Львові екс-начальник обласної ДАІ Богдан Мицак заявив, що подає до суду на мера Андрія Садового. Мицак вважає, що той заплямував його гідність і честь, коли коментував ймовірне повернення на посаду. Садовий начебто сказав, що «призначення Мицака – це ляпас Євромайдану». Тож нині даішник вимагає від мера публічного вибачення та ще 6 тис. грн. моральної компенсації.

А 6 травня той же Богдан Мицак подав у суд на журналістів програми «Дорожній контроль» – за їхні слова на програмі місцевого каналу. Теж вимагає публічних вибачень і тих же 6 тис. грн. моральної компенсації.

7 травня стало відомо, що екс-віце-прем’єр Сергій Арбузов судитиметься з прес-службою СБУ. Причина – заява відомства від 3 травня, в якій говориться, що провокації в Одесі, коли в будинку Профспілок згоріло понад 40 людей, фінансували колишні високопоставлені чиновники урядуЯнуковича – Арбузов і Клименко.

А 13 травня до Печерського суду в Києві звернувся народний депутат, голова Херсонської ОДАЮрій Одарченко. Він збирається судитися з лідером всіх комуністів України Петром Симоненком. Причина та сама – образа честі й гідності. Того ж 13 травня на ранковому пленарному засіданні ВР Симоненко звинуватив Одарченка у тому, що він є прибічником фашистів, і вжив щодо нього ще кілька нецензурних висловів. Одарченко хоче публічних вибачень і 200 тис. грн. моральної компенсації. Каже, перерахує їх на армію.

Що ж, скидається на те, що одним із наслідків революції є ще й такі позови. А тут уже головне, аби й суди теж розуміли – країна змінилася,