На поховання  2 роки тому натрапив працівник лікарні. Тоді Богдан Овчар  облаштовував  клумби на території лікувального закладу. Копаючи землю, натикнувся на фрагмент   людського тіла. Пригадує, ще школярем   бігав дивитися на в”язнів  НКВС. Однак не здогадувався, що  закатованих людей тут же хоронили.  Богдан Овчар припускає : “червонопагонники” розправлялися не лише з полоненими повстанцями, а й тими, хто відмовлявся вступати у колгосп чи підозрювався у співпраці з УПА.

Кожна четверта жертва в’язниці у Єзуполі – дитина. Про це свідчать  і речові докази. Зокрема, у маленької дівчини, скелет якої тут знайшли, у руках виявили міцно затиснутий фрагмент намиста. Також на місці поховання виявлено  обручки, ґудзики, частини одягу та взуття.

Судмедексперти констатують : чимало в”язнів  загинули від пострілів у голову. У багатьох    проламані черепи, потрощені  кістки. Так із майже двох сотень останків цілі черепи збереглися лише у 8-ми жертв. Є й інші речові докази про тортури, вчинені  радянськими  карателями.

Активісти  “Меморіалу” мають намір похоронити жертви комуністичного режиму  за  християнським звичаєм. А на місці  масового поховання    встановити пам’ятний знак.