Urban Spaсe 100

«Urban Spaсe 100» — перший в Україні благодійний громадський ресторан. Співвласниками закладу стало сто осіб, — це не лише іванофранківці, а й люди з інших міст України і навіть з-за кордону, зробивши стартовий одиничний внесок в розмірі 1000$. Як приклад соціально відповідального бізнесу, «Urban Spaсe 100» — результат корисної взаємодії двох команд: «Теплого Міста» та «23 ресторани».

Юлія Ляхович

Двері громадського ресторану «Urban Space 100» вперше відчинилися  27 грудня 2014 року.

Але від ідеї до проекту прірва командних кроків, робочих ночей, продуктивних дискусій… Які випробування пройшли активісти середовища «Тепле Місто», втілюючи зухвалий задум?

— Як давно команда «Теплого Міста» розпочала говорити про «Urban Space 100» як про «живий» проект?

Ідея створення громадського ресторану виникла у колі друзів задовго до її розголошення. В команду «Теплого Міста» її приніс Юрій Филюк. Дізнавшись про проект рік тому, із приходом до команди, я одразу погодилася стати одним із ста співвласників.

Оскільки, зібрати сто бажаючих тільки з активістів «Теплого Міста» було важко проект вийшов назовні. І змінив концепцію спрямування. Ідея благодійності перетворилася на громадську місію.

Влітку 2014-го розпочали промо-кампанію, після офіційної презентації проекту — 15 липня. За два тижні до цього створили сторінку «Urban Space 100» в «Facebook». Ми намагалися розповісти якомога більшій кількості людей, що роботу над глобальною для Івано-Франківська «європейською» ідеєю розпочато.

— Ви на посаді куратора проекту. Як відбувався розподіл обов’язків серед учасників «Теплого Міста»?

Кожний з активістів середовища мав право зайняти місце куратора, взяти «опіку» над проектом на себе. Я сама зголосилася курувати проект. Мій внесок це організаційна робота: підготовка та просування інформації, PR, робота зі ЗМІ. Головним завданням було розповісти якомога більшій кількості українських ЗМІ про проект щоб уникнути часткової поінформованості суспільства.

— А які «особисті стосунки» склалися у вас із рестораном за час взаємодії?

Зараз все якось так просто: мені подобається тут їсти і забігати на каву.

Urban Space 100

Urban Space 100

Коли говорю про «Urban Space 100» думаю про потенціал. Якщо такі проекти реалізовуються можна далі творити щось цікаве. І робити будь-який бізнес благодійним.

Багато часу зайняла розробка концепції закладу, бізнес-плану?

Бізнес-план не складали. Був бюджет, в який треба було вписатись. Був задум мобілізувати місто на ініціативи у новий незвичний спосіб. З цих двох «матерій» і вибудовували проект.

Але в жодному разі зумисно не нав’язували франківцям ідею, не проводили масової «агітаційної кампанії». Основна промо-компанія була побудована у Facebook — на офіційній сторінці проекту, також для проекту створили промо-сайт. Крім того, ЗМІ часто публікували наші новини, тому кожен долучився за власною ініціативою.

— В пріоритеті була якась конкретна аудиторія співвласників? Молода та інноваційно мисляча, чи старша і фінансово стабільна?

Ні. В нас не було «фішки» на залучення окремої верстви міста. Ми орієнтувались на перспективність учасників, а не на їхній соціальний статус. За грошима не завжди стоять живі та амбітні ідеї все зовсім навпаки.

У команді співвласників є підприємці, бізнесмени, громадські діячі… А є і студенти, які відклали свою стипендію, щоб стати учасниками проекту.

— За якою схемою відбувався вступ в проект?

Кожний бажаючий стати одним зі ста співвласників ресторану надсилав нам на сайт лист-запит. Ми надсилали інформацію у відповідь: короткий опис проекту та ідеї. Наголошували, що «Urban Space 100» безпрецедентний експеримент, який націлений приносити прибуток місту, а не співвласникам.

Після того, як людина підтверджувала своє бажання стати учасником, вона мала отримати три рекомендації від затверджених співвласників. Вони вивчали профіль особи в соцмережі, аналізували, чим ця людина може бути корисною у співпраці. Голосування відбувалось у закритій групі учасників.

— Тобто анкет було більше ніж сто?

Не набагато. Практично усіх, хто надсилав нам заявки, ми затвердили. Було лише кілька випадків, коли люди, за власної ініціативи, відмовилися від участі на стадії розгляду заявки.

— Після відкриття, які найповторюваніші негативні та позитивні зауваження клієнтів закладу виокремили для себе, як координатор?

Ми відкривалися в екстремальних умовах. Тому досі чуємо широкий діапазон відгуків: як від максимально позитивних, так і з протилежним колоритом.

Urban Space 100

Urban Space 100

Є люди, які в захваті від обслуговування, є клієнти, яким настільки сподобалася кухня, що вони вже визначились із улюбленими стравами. Деякі відвідувачі «по вуха» закохалися у візуальне оформлення простору… Найбільше зауважень в перші дні роботи було стосовно неповної наявності страв, зазначених в меню. Але ми швидко надолужили це. Зауваження це можливість творити заклад, який максимально імпонуватиме клієнтам.

— Відомо, що 80% прибутку скеровуватиметься на фінансування проектів для покращення міста. А які саме витрати покриватимуть залишкові 20%?

Є прямі витрати, а є витрати на управління. Після щомісячного покриття прямих витрат ресторану з прибутку (оплати праці працівників, постачання сировини, її собівартості, оренди приміщення), залишатиметься чистий прибуток. Саме він розподіляється за схемою 80/20.

80% щомісячного чистого прибутку йтиме на фінансування соціально-корисних проектів.

20% покриватиме оплату роботи управлінської компанії «23 ресторани», яка повністю керує закладом.

Як на мене, то ця сума взагалі є мінімальною. Адже компанія вкладає свій час, знання, ідеї, відповідає за успішність та прибутковість закладу. Ці 20% їхня заробітна плата і елемент винагороди: мотивація керувати так, щоб сума чистого прибутку зростала щомісяця.

Та управлінська компанія змінна одиниця. Власники «Urban Space 100» мають право на заміну її учасників.

— Команда вже визначилася з проектом, який фінансуватиметься найпершим? Через який часовий проміжок франківцям варто очікувати на його реалізацію?

Наразі немає визначеного вектору соціальної роботи. У кожного з активістів «Теплого Міста» є ідеї. Але ми не знаємо, на які суми можна буде розраховувати, який прибуток приноситиме заклад у початковий період діяльності. На мою думку, про фінансування проектів зможемо говорити через півроку.

Є й ризик, що ресторан в перші місяці не приноситиме прибутку… Але як ми вірили у його відкриття, так віримо і в його подальший успіх.

— «STANTSIYA», «ГОСТ БАР», «КАМІН», як молодіжні зони спілкування, франківці ототожнюють з «Urban Space 100». Відчувається конкурентна атмосфера?

В «Urban Spaсe 100» є три засновники «STANTSIYA» (сміється авт.). «STANTSIYA» це антикафе. «Urban Space 100» громадський ресторан. В антикафе ти п’єш каву, оплачуючи час перебування, в нас оплачуєш вартість повноцінного обіду, наприклад. Це різні формати закладів, різне меню, в решті-решт. Ми навіть не намагаємося воювати за аудиторію.

— Завжди, коли робиться велика річ, трапляються дива. Процес створення ресторану супроводжували якісь «сакральні співпадіння»?

Диво це коли люди допомагають без жодного зиску. Така допомога приходила до нас звідусіль. Від офіційних партнерів, від учасників проекту, від компаній міста. Вони вкладали свій вільний час, свою продукцію, свої кошти, свої товари за собівартістю або безкоштовно. Бюджет був обмежений тож завдяки цим людям ми дуже зекономили.

Нам вдалося знайти приміщення мрії: 200 м2, великі вікна, центральна частина міста, потенціал до оформлення інтер’єру… І хоч проблеми з електрикою вирішилися в останній день, за кілька годин до офіційного відкриття, «Urban Space 100» все ж ожив, засвітився зсередини… З ідеї народився реальний живий організм.

— Як вдається поєднувати роботу громадського діяча із «професією» матері?

Намагаюся не вести кілька проектів одночасно. Коли працювала над «Urban Space 100» то займалася лише ним. У той період хіба що допомогла подрузі організувати благодійний аукціон. Останні два місяці підготовка до відкриття ресторану забирала увесь час. Для того, щоб приділяти увагу своїм дітям, інколи виконувала максимальний об’єм роботи вночі…

Зараз, завершуючи роботу над проектом, беру місяць відпустки. Не стільки з метою фізичного відпочинку, як морального: йду заряджатись натхненням. На кожному з учасників «Теплого Міста» лежить відповідальність за створення максимально теплих, затишних та прогресивних проектів.

Без натхнення генерувати тепло іще нікому не вдавалось.

Urban Space 100