Насті – 22. Кілька місяців тому вона спробувала психостимулятор – амфетамін.

«Перші хвилини, – каже дівчина, – не розумієш, що з тобою, і цей стан неприємний. Потім відчуваєш силу, хочеться кричати, бігати. Німіють пальці, тіло стає легким, зіниці розширюються. Ейфорія, здається, що можеш абсолютно все. Діяв наркотик кілька годин, не спала добу. Не їла, постійно хотілось сигарет і алкоголю».

Як пояснює Тетяна Черкасова, завідуюча диспансерним відділенням обласного наркологічного диспансеру та головний нарколог Івано-Франківська, у нашій центральній нервовій системі є нейромедіатор дофамін, який відповідає за комфортний стан людини. «Амфетамін стимулює нервову систему, збільшує кількість дофаміну в 300 разів, – говорить нарколог. – Виникає сильне психоемоційне збудження, що може викликати панічний страх, психічні розлади, страх переслідування, страх смерті, інші фобії».

Настя пригадує свій стан через кілька годин після прийому наркотику:

«Я відчувала сум, розсіяність, розчарування, безсилля. Спати не могла. Пам’ятаю, кілька годин пролежала в темряві, заплющивши очі. Тоді виникали галюцинації, були моменти паніки. Серце постійно билось, як скажене. Було страшно, що більше ніколи не засну».

«Такий досвід не йде на користь молодій людині, адже психічна система формується у віці 25-30 років, – каже Тетяна Черкасова. – Психотропні речовини впливають на цент­ральну нервову систему токсично, знищують її. Від наркотиків страждає не тільки психіка, а всі органи й системи. Під час дії наркотику в центральній нервовій системі може статися поломка: амфетаміни можуть розвивати депресивні розлади з суїцидальною активністю. Досить часто молоді люди, які вживають важкі наркотики, потрапляють до нас на лікування. Якщо психоз («біла гарячка») при зловживанні алкоголем триває три доби, то внаслідок вживання амфетаміну, незалежно від того, чи часто приймати, психоз триває до трьох місяців і дуже важко піддається корекції. У 75 % людей, які вживають амфетамін навіть епізодично, проявляються психічні розлади».

Олегу – 21 рік. Почав з «травки» у 17 років. У пошуках нових відчуттів перейшов на амфетамін, ЛСД.

«У нас була компанія із кількох людей. Єдина домовленість – вживаємо усе, тільки не колемось. Та був випадок, який змінив моє життя, – говорить Олег. – Я нюхав протягом шести днів. В кінці такого експерименту думав, збожеволію. Закінчилось тим, що батько відвіз мене до центру реабілітації».

Хлопець пробув там місяць. Каже, годували погано, змушували багато працювати фізично, а ввечері кололи ліки, від яких насилу доповзав до ліжка.

«Тричі намагався втекти, – розповідає він. – Перші два рази мене спіймали. Сильно побили, живого місця на мені не було. Втретє таки втік. Майже 200 км без грошей і телефону, але додому дістався». Олег досі наркозалежний.

«Марихуана запускає стартовий механізм розвитку шизофренії, – каже Тетяна Черкасова. – Якщо людина вживає наркотики із цікавості, то розвивається психічний розлад. Наприклад, аби позбутись паніки й негативних емоцій, хочеться знову прий­няти наркотик. Тобто, психічний розлад підштовхує до повторного вживання, утворює замкнене коло».

Буває і найстрашніше.

«Привезли 22-річного пацієнта, який приймав амфетамін, – розповідає головний нарколог міста. – З панічним розладом, психозом і страхом переслідування. Провів три місяці у психлікарні, його виписали із депресивним розладом. За заявою батьків відпустили його додому, хоча психіатри не радили. Через тиждень він покінчив життя самогубством».

Ірі – 19, Вірі – 20. Вони минулого року вперше спробували психоделік 2C-B, друг порадив. Та бажаного кайфу не дочекались:

«Їм просто зірвало дах, – каже Остап, який і рекомендував дівчатам наркотик. – Іра розбила на голові принтер, бігала голяка за Вірою з ножем. На крики прибігли сусіди, викликали міліцію. Іру забрали в лікарню з розбитою головою. Мабуть, на їхню масу тіла була завелика доза».

Проблема не в дозі, пояснює Тетяна Черкасова. У цих дівчат наркотик викликав параноїдальний синдром.

«Дівчина могла думати, що подруга – це її ворог. Тому вхопила ножа, аби захистити себе», – говорить нарколог.

Статистики летальних випадків від вживання наркотиків у Франківську немає. Після прийому амфетаміну може наступити гостра серцева недостатність, крововиливи, інсульт, людина під дією таких речовин може вбити.

«Але зазвичай батьки замовчують цю інформацію, побоюючись осуду, – каже Тетяна Черкасова. – Таких пацієнтів батьки відправляють у кардіологічні, терапевтичні відділення, приховуючи інформацію про те, що їхня дитина вживала наркотик. Тому смерть від наркотиків ми не фіксуємо, бо просто не знаємо. 90 % людей, які відві­дують нічні клуби в Івано-Франківську, час від часу приймають наркотичні речовини. А зі 100 % людей, які хоча б раз спробували їх, лише 5 % не вживають наркотики до кінця життя».

Щодо підліткової наркоманії, то фахівці проводили в Івано-Франківську профілактичні огляди, розповідає Тетяна Черкасова. Зі слів самих школярів віком 15-16 років, 12 % із них уже приймали психотропні речовини.

«Батьки повинні говорити з дітьми, звертати увагу на неадекватну поведінку, – каже нарколог. – Навіть в аптеці можна купити тест на вміст наркотиків у сечі. Хоча б таким чином батьки можуть контролювати дитину та попередити наркоманію».