Ярмарки в нашому місті відбуваються, напевно, від часів його заснування, однак лише тепер міська влада вирішила розробити положення, яке б регламентувало проведення таких заходів.

Ярмарки стануть цивілізованими?

Як розповіла директор КП «Івано-Франківський рекламно-інформаційний центр» («РІЦ») Вікторія Шахоріна, виконавчий комітет виграв європейський грант, за кошти якого закупили дерев’яні будиночки, де й торгуватимуть підприємці на ярмарках. За її словами, такі будиночки є дуже зручними, мають гарний вигляд. Їх можна встановлювати на час ярмарку, а після його закінчення демонтовувати. Крім цього, тепер на ярмарку не буде різноманіття яскравих кольорів торговельних наметів. Усі ці фактори, на думку В. Шахоріної, дозволять організовувати ярмарки за європейським зразком.

Загалом за грантові кошти закуплено 26 дерев’яних будиночків за ціною 14 тисяч. У половині з них торгуватимуть продуктовою продукцією, в решті — промисловою. Для місцевих товаровиробників обіцяють встановити квоту в розмірі 40% торгових місць. Як повідомила заступник директора КП «РІЦ» Зоряна Підхомна, для підприємця, який торгує промисловими товарами, день торгівлі на ярмарку коштуватиме 150 гривень, для торговця продуктами — 200 гривень. При цьому чиновники наполягатимуть, щоб підприємці не торгували товарами китайського виробництва. Перевагу обіцяють віддавати місцевим товаровиробникам, а також майстрам хендмейду і виробникам екологічно чистої продукції.

Крім дерев’яних будиночків, чиновники планують закупити ще й 30 яток. На це спрямують 150 тис. гривень з міського бюджету. Що являє собою ятка, наразі невідомо. Але, як пояснили організатори громадських слухань, ятка є аналогом тих торгових наметів, які виставляли попередніх років. Відмінність нових яток від старих буде лише в тому, що вони будуть виготовлені в одному кольорі і не будуть дуже яскравими. Міська рада вже затвердила відповідну програму та план-графік виставково-ярмаркових заходів, згідно з якими в 2015 році проведуть десять заходів. Зокрема: «Різдвяний ярмарок», «Великодній кошик», «Свято ковалів», «Квітковий ярмарок», «Свято винограду та вина», «Книжковий», «Шкільний», «Свято хліба», «Прикарпатський вернісаж», «Ярмарок місцевого товаровиробника». Місцем проведення ярмарків стануть площі в центральній частині міста. Найближчий — різдвяний ярмарок — планують провести на Вічевому майдані з частковим розміщенням будиночків на вулиці Бачинського. Хоча схеми розміщення ярмарку поки що не представили, будиночки встановлять біля фонтану вздовж Пасажу Гартенбергів.

Основним проблемним питанням громадських слухань стало те, як розподіляти місця на ярмарках. Планується, що серед учасників, які подадуть документи, проведуть жеребкування, за яким і визначать, кому який будиночок дістанеться. Не секрет, що торгова точка біля входу на ярмарок зазвичай більш приваблива для торгівлі, ніж та, яка розміщена всередині торгового ряду. Однак що робити, якщо число потенційних учасників перевищуватиме кількість будиночків? За правильної організації ярмарку інтерес з боку виробників до участі в ньому може бути значним. Тому на одне торгове місце може претендувати одразу кілька підприємців. Представники «РІЦ» повідомили, що за такої ситуації обиратимуть тих, хто першим подасть заявку. Присутні на громадських слуханнях підприємці одразу поцікавились, куди і коли можна занести свою заяву на участь у ярмарку.

Чиновники і підприємці — проти аукціонів

Кореспондент «Галичини» запропонував у текст положення про ярмарки включити ринкові механізми визначення учасника, а саме: шляхом організації аукціону. За такого підходу, в разі наявності кількох претендентів право торгівлі отримав би той, який найбільше заплатить за місце. Однак ця пропозиція неабияк стривожила і чиновників, і присутніх підприємців, переконаних, що вони не зможуть конкурувати за вартістю своєї продукції з учасниками торгів з інших міст. Начальник відділу туризму МВК Володимир Устинський закликав автора статті «не забивати цвяхи» в добру ідею. Дивовижно, але механізми, які успішно працюють в розвинутих країнах світу, чомусь наштовхуються на шалений опір у нашому місті. Ми можемо продавати землю на аукціонах, приватизовувати комунальне майно на конкурентних засадах, а от чесно поділити місця на ярмарку — на жаль, ні.

У процесі обговорення виникло чимало інших цікавих нюансів. Зокрема, монтаж і демонтаж дерев’яних будиночків коштуватиме «РІЦ» 60 тис. гривень. Представники підприємства визнали, що це великі гроші, тому їх виставлятимуть лише на масштабні заходи. Доставляти і збирати будиночки буде підприємство, яке їх виготовило. Щоправда, сказати, що це за підприємство, чиновники так і не спромоглися. До речі, самих будиночків досі ніхто так і не бачив. Але, як запевнила Вікторія Шахоріна, вони розміщені на складі управління капітального будівництва МВК на вулиці Ребета і є власністю міста.

Бюджет заробить копійки…

Обррунтовуючи необхідність проведення ярмарків, ініціатори громадських слухань у документі під назвою «Аналіз регуляторного впливу» зазначили: «проведення ярмарків сприятиме діяльності місцевих товаровиробників, розвиватиме інфраструктуру туризму, а також дозволить збільшити доходи у бюджет міста». Власне, економічний бік питання вартий того, щоб його розглянути детальніше. Як планують, різдвяний ярмарок триватиме протягом 30 днів. Якщо КП «РіЦ» зможе знайти підприємців на всі торгові місця, то підприємство заробить 136,5 тис. гривень. Майже половину цієї суми одразу віддадуть фірмі, яка здійснюватиме монтаж і демонтаж ярмаркового містечка. Значними будуть затрати на охорону та прибирання території, а також на вивезення сміття. Відмінусувавши витрати, а також податки, «РіЦ» зможе використовувати кошти на власні потреби (демонтаж незаконних рекламних конструкцій та вивісок). Далі виникає запитання: а де ж заховані доходи міського бюджету, про які так багато говорять? КП «РІЦ» укладе з містом договір про користування конструктивними елементами впорядкування. Простіше кажучи, орендуватиме у міста бруківку, на якій стоятимуть дерев’яні будиночки. Зазначимо, що за такою схемою працюють літні майданчики та тимчасові споруди (кіоски, павільйони). Наразі невідомо, яку площу займатимуть дерев’яні будиночки, але з огляду на їх кількість припустимо, що 26 будиночків займуть близько 1000 кв. метрів. Оскільки йдеться про центральну частину міста, то квадратний метр оренди бруківки коштуватиме підприємству 15 грн./метр на місяць. Тобто, залучивши 136 тис. гривень, «РіЦ» заплатить у бюджет близько 15 тис. гривень. Наскільки вигідний такий бізнес для міста? Міркуйте самі.

Чому «РІЦ»?

Міська влада визначила, що саме КП «РІЦ» буде організатором та розпорядником ярмаркових та фестивальних заходів. Як ідеться у положенні, яке винесли на громадські слухання, «організаторами ярмарок та(або) фестивалів є місцеві органи виконавчої влади та підприємства комунальної власності, основна діяльність яких пов’язана з організацією та проведенням ярмарок та(або) фестивалів, які забезпечують підготовку та проведення ярмарок та(або) фестивалів на підставі статуту підприємства (розділ II, пункт 2.1). Ми відшукали статут КП «РІЦ», щоб з’ясувати, яка мета діяльності цього підприємства? У пункті 3.1 ідеться, що підприємство створене з метою ведення господарської діяльності та надання послуг юридичним, фізичним особам у сфері зовнішньої реклами; впорядкування діяльності в сфері зовнішньої реклами; поліпшення естетичного вигляду реклами; організації комерційної діяльності для отримання прибутків та поповнення міського бюджету.

Як бачимо, серед цілей створення підприємства немає жодної згадки про ярмарки або фестивалі. Щоправда, серед видів діяльності є і такий: «різноманітна торговельна діяльність». Під цей пункт і справді можна пристосувати ярмарки, які, по суті, є одним із видів торгівлі. Але статут «РІЦ» виписано настільки універсально, що підприємство може займатись будь-якою діяльністю. В пункті 3.2.19 вказано: «інші види діяльності, які не заборонені чинним законодавством України». Від себе додамо, що реклама і торгівля — це принципово різні види бізнесу. З таким же успіхом будиночки можна було передати на баланс КП «ДРЕУ» — у них принаймні є транспорт і робітники для їх обслуговування.

На кожному кроці нам доводиться чути про шлях України до Європейського співтовариства. Політики та чиновники вправляються у красномовстві, вихваляючи європейські цінності та стандарти життя. Однак коли настає час реалізувати прогресивні ідеї в повсякденному житті, виникає багато пояснень, чому ми не можемо жити, як вони. Не можемо чи не хочемо?