news-image: Зі святом вас, ленінці Лугандона!

Щоправда, комунізм цей трохи воєнний, як пообіцяв лугандонський пролетарський письменник-фантаст Березін. Проте – точно по Леніну.

Це, справді, великий дарунок до свята! Він допоміг всім стражденним повернутися до витоків. Вдихнути свіжий запах порожніх продуктових прилавків і відчути густий дух колективізму в чергах за гуманітарною капустою.

Саме тут, у Лугандоні, на практиці реалізується комуністичний принцип: “від кожного за здібностями – кожному за потребами”. Бо кожному, хто здатний на все, все і дістається. Є, правда, деякі ухильники, які виступили проти. Але як сказали свого часу товариш Швондер і товариш Шариков: “Ми їх душили-душили, душили-душили…”

А це означає ідеї вождя, як і сам він у Мавзолеї – живі!

Нині у вас є всі підстави взяти в руки червоні прапори і виконати хором на площі Леніна, вулиці Артема і біля бібліотеки ім. Крупської запальні більшовицькі пісні: “…И как один умрем” або “…Нас еще судьбы безвестные ждут”.

Але найголовніше, ви зможете зробити те, чого позбавлені осиротілі товариші Кернес і Добкін – вклонитися пам’ятнику Леніну у центрі міста. Образ  вождя, розіп`ятого, як відомо, бендерівцями на дошці для оголошень, зігріє серце кожного, хто залишився цією зими без гарячої води і теплих батарей.

Багато що, звичайно, ще попереду.

Наприклад, повернути Донецьку його колишнє, первісне ім’я – “Сталіне”. Або ще більш древнє -“Троцьк”, (присвоєне у 20-і роки минулого століття на честь полум`яного борця  з Петлюрою товариша Троцького).

Слід теж подумати над тим, що робити з “Новоросією”, яку товариш Гіркін назвав “виразкою, що роз’їдає Росію”. Її, як будь-яку виразку, очевидно, доведеться припікти. Засобів для цього на берегах Лугандонії накопичено чимало.

Попереду, як зазначав секретар з ідеології   Лугандона товариш Долгов, націоналізація футбольної команди “Шахтар”, яку бендеровець Ахметов злочинно перейменував на “Шахтар”. А на місці однойменного стадіону виникне найінноваційніше в Європі пасовисько для кіз – з трибунами для пастухів та інфрачервоним обігріванням вимені.

Треба втілити у життя озвучену товаришем Мозговим (“Призраком”) мрію всіх лугандонських жінок-ленінок – про заборону їм під страхом арешту відвідувати кафе,  щоб вони не перетворювалися на повій. Тому що, як і геї, повії – це родима пляма Європи. Особливо це стосується викритих ще товаришем Сталіним публічних дівок імперіалізму – генетики та кібернетики з її народженими у неблагополучній сім’ї дітьми: Інтернетом і Мобільним зв’язком.

І взагалі, жодної Європи ніколи не існувало, а була лише околиця Великого Іга. І як сказав по першому російському дацзибао великий Керманич, товариш Путін, витоки нашої цивілізації закопані за китайською стіною. Ось звідки «єсть пошла земля русская»! Саме з Китаю прийшли в Русский мир пельмені, самовар і пальчикові батарейки.

А тому звертаюся до вас з пролетарським міхао, дорогі лугандонські хунвейбіни і цзяофані, вірні послідовники Мао Цзедуна і банди чотирьох.

Бажаю вам швидше скуштувати всього, за що ви боролися.

Євген Якунов, колишній ленінець в еміграції, Укрінформ