Так, відповідно до статті 24 Закону України «Про професійно-технічну освіту» директор професійно-технічного навчального закладу державної
форми  власності призначається на посаду за результатами конкурсу.
Вимога щодо конкурсного відбору на посаду директора міститься і в пункті 32 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, яке затверджене постановою Кабінету міністрів України від 05.08.1998р. № 1240.

Рекомендаціями щодо призначення керівників державних професійно-технічних навчальних закладів та установ  професійно-технічної освіти, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України (далі – МОН України), які затверджені наказом МОН України від 17.02.2010р. № 119, а саме: пунктом 2 зазначено, що підставою для оголошення конкурсного відбору керівника ДПТНЗ є:

–         створення нового ДПТНЗ, зміни в організації виробництва і праці, в тому числі реорганізація, перепрофілювання закладу;

–         закінчення строку або розірвання (припинення) трудового договору (контракту);

–         наявність вакантної посади керівника ДПТНЗ.

Пунктом 6 даних рекомендацій визначено, що конкурс призначається у такі терміни:

–         якщо посада керівника вакантна, то не менше тридцяти днів до призначення;

–          якщо посада зайнята, то не раніше як за два місяці до закінчення строку трудового договору( контракту) і вивільнення посади керівника або змін в організації виробництва і праці.

У відповідності до пункту 8 Рекомендацій у конкурсі  на заміщення вакантної посади керівника ДПТНЗ можуть брати участь  громадянин України, які мають повну вищу освіту, педагогічний стаж роботи та роботи на керівних посадах системи професійної освіти або у галузі економіки, для якої здійснюється підготовка робітничих кадрів у даному ПТНЗ не менше 3 років.

Тобто порядок призначення на посаду директора ПТНЗ досить простий і зрозумілий та відповідає загальним правилам призначення на посаду та  проведення конкурсу.

У випадку закінчення терміну контракту директора конкурс повинен був призначений не раніше ніж за два місяці до закінчення цього терміну.

Що стосується призначення особи виконуючою обов’язки за вакантною посадою:

Як вбачається із листа Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2011р. № 126/06186-11 в Україні в частині, що не суперечить її законодавству, продовжує діяти роз’яснення Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС «Про порядок оплати тимчасового замісництва» від 29 грудня 1965 року № 30/39.  Зазначене роз’яснення діє на підставі Постанови Верховної Ради України від 12.09.91 р. № 1545 «Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР».

Згідно із даним роз’ясненням «призначення працівника виконуючим обов’язки за вакантною посадою не допускається».

Таке можливе лише за посадою, призначення на яку здійснюється вищим органом управління. В цьому випадку не пізніше місячного строку з дня прийняття працюючого на роботу, до вищестоящого органу повинні бути подані документи для його призначення на посаду. Цей орган у місячний строк з дня отримання документів повинен розглянути їх та прийняти відповідне рішення.

Отже, можна дійти висновку, що призначення працівника виконувачем обов’язків можливе до затвердження його на цій посаді вищим органом управління на строк не більше двох місяців. Якщо працівник виконує обов’язки більше двох місяців, є підстави вважати, що він затверджений на цій посаді, хоча відповідного документа не було видано.