Як пише в своїй авторській колонці експерт Олександр Охріменко, якщо в січні-жовтні минулого року роздрібна торгівля в Україні зросла на 9,3%, то цього року впала на 6,8%. Винен Донбас, як люблять повторювати прем’єр і президент? Частково так. Саме в Луганській та Донецькій областях падіння найбільш катастрофічне – на 40,3% і 31,9% відповідно. Але і в інших областях ситуація не набагато краща. У максимально віддаленій від Донбасу Волинській області торгівля скоротилася на 4,7%, а в Миколаївській, що знаходиться ближче – і зовсім на 6,4%. В деяких регіонах, де статистики виявили приріст, він не перевищує відсотка. Але ж ще  минулого року в середньому по країні торгівля зросла на 9,3%.

Що змінилося? Різко зросли тарифи на газ та комунальні послуги і подорожчав імпорт через шалену девальвацію гривні. У людей просто не залишається грошей на покупки. Більш того, навіть якщо щось і залишається, населення починає економити, переводячи гривні в долари, які стануть в нагоді в ще важчій ситуації. Це називається падінням рівня життя, або попросту – зубожінням.

Фінансово-економічний блок Кабміну минулого року, такий сценарій передбачав. Саме це могло б трапитися в Україні набагато раніше, погодься уряд дотримуватися порад МВФ – в першу чергу, накрутивши тарифи, а також відпустивши гривню у вільне плавання. Неможливо зміцнювати економіку, розраховуючи тільки на ринок, який сам собою все виправить, і застосовуючи одні й ті ж рецепти, які МВФ роздає десятиліттями, і які вже багато разів у різних країнах показали свою руйнівність та неефективність, що і трапилося з Україною.

План уряду Арбузова тоді полягав у іншому – підтримувати населення всіма силами, гальмуючи інфляцію і утримуючи під контролем валютний курс, нарощуючи витрати населення. Саме зростаючий попит повинен був витягнути економіку України. І це спрацювало – витрати населення швидко збільшувалися, а до кінця минулого року зростання економіки склало 3,7%.