news-image: Підводні рифи парламентської коаліції
 В ексклюзивному інтерв’ю для газети «Галичина» політолог, кандидат філософських наук, доцент Національного університету «Києво-Могилянська академія», перший лауреат премії Джеймса Мейса ігор Лосєв наголосив, що в багатьох українських політиків шкурні питання домінують над національними, звернув увагу на те, що Порошенко і Яценюк можуть конфліктувати, як свого часу Ющенко і Тимошенко, а коаліційні перемовини можуть скотитися до «дерибану» посад. Експерт також висловив припущення, що «Свободу» на парламентських виборах «злили», проте вона має ще шанс перейти у вищу лігу української політики.

– Вочевидь, що результати парламентських виборів політичні гравці вже почали «конвертувати» у створення коаліції. Чи все буде гладко у процесі її створення, які сили належатимуть до неї, а які займуть опозиційну нішу?

— Український загал очікує, що нова Рада дуже швидко вирішить свої організаційні питання і негайно почне працювати, бо такий час, бо Україна перебуває у стані війни. Як кажуть, Путін не чекає. На превеликий жаль, ми знову ж таки бачимо, що український політикум має вельми обтяжену політичну спадковість. А всі хвороби, на які багато років хворіє наша політика, нікуди не поділися. В принципі, ми й нині констатуємо, що, на жаль, знову ж таки шкурні питання, питання розподілу портфелів домінують над питаннями загальнонаціональної ваги. і в цьому сенсі наші політики не змінилися. Навіть ті, які стояли на Майдані і які на плечах народу вилізли у Верховну Раду.

Щодо розподілу сил, то ми пам’ятаємо, як пан Порошенко дуже сподівався мати там не менше 40 відсотків своїх депутатів, сформувати владу зі своєю домінантою. Але не так сталося, як гадалося. «Народний фронт» у загальнонаціональному окрузі обійшов «Блок Петра Порошенка». і тепер починається перетягування каната між Порошенком і Яценюком. Хоча всі добре пам’ятають, що порівняно недавно закінчилося перетягування каната між Ющенком і Тимошенко. На превеликий жаль, наші політики не вчаться на чужих помилках. і, крім Петра Порошенка та Арсенія Яценюка, можливість розіграти якусь карту має партія «Самопоміч» Андрія Садового. Поки що важко сказати, чого від них чекати. Там є молоді, перспективні люди, але ми бачили багатьох молодих перспективних, які перетворювалися на дуже підкупних, реакційних, які ставали власною протилежністю. Тому чи витримають вони всі спокуси влади, наближеності до фінансових потоків, наразі ми не знаємо. І чи допоможе ще комусь «Самопоміч», крім львівського мера, ми теж не знаємо. Хоча вони потрібні як доважок до політичних сил Порошенка і Яценюка в створенні коаліції. Можливо, запросять до кола перемовців і Юлію Тимошенко, можливо, навіть і «людей з вилами», щоб вони там когось «штрикнули» цим селянським реманентом (Сміється. — Авт.).

– Як вважаєте, чи будуть залучати до перемовин і представників «Опозиційного блоку»?

— Сподіваюся, що не буде залаштункових, непристойних контактів з так званим «Опозиційним блоком». Тому що це дискредитувало б будь-кого — Порошенка, Яценюка та ін. Тим більше, що Порошенко вже наробив купу помилок. Примудрився за 100 днів багато в чому дискредитувати себе. Ющенку на це знадобився рік, Януковичу — півроку, а Порошенко впорався за 100 днів.

 Пане Ігоре, конкретизуйте, чим саме дискредитував себе чинний Президент?

— Він мав величезний кредит довіри українців на президентських виборах. Проте розтринькав його дуже швидко через свої сумнівні кадрові призначення. Потягнув до Верховної Ради свого сина. А це не є показником великого розуму першої особи. В наших умовах, після того, як ми побачили «феномен» синів Януковича, знову наступати на ті самі граблі? Це не є добре. Крім цього, невиразна його політика щодо відстоювання національних інтересів, дивна війна на Донбасі, коли в парні дні воюємо, а в непарні не воюємо. Все це призвело до великого розчарування. А якщо ще сказати про те, що влада фактично «злила» мажоритарні округи людям Януковича! Це дало можливість колишньому режимові привести у Верховну Раду майже 100 осіб. інколи доходило до анекдотичних речей. Досить лише згадати Юхима Звягільського, якого обрало всього-на-всього півтори тисячі людей. І якщо після цього Порошенко ще почне якимось чином спілкуватися з представниками «Опозиційного блоку», ну то це вже може для нього закінчитися цілковитим крахом.

– Подейкують, що невдовзі може виявитися, що «Самопоміч» — це проект кількох кланово-олігархічних кіл, які готують собі плацдарм для наступу в новому парламенті. Що ви думаєте з цього приводу?

— Я читав деякі розвідки, що начебто Садовий таким чином збирається стати колись президентом України. Знаєте, Садовий далекий від ідеалу, проте з того мотлоху, що ми маємо, він міг би бути непоганим українським президентом. По-перше, в нашому парламенті була єдина політична сила, яка не торгувала Україною. Це «свободівці». До них можна мати чимало претензій, але вони не торгували Україною. Я думаю, що принаймні львівське походження гарантує, що й Садовий не займатиметься такими справами. А якщо в Галичині вже з’явилися якісь клани, то це не найгірший варіант. Принаймні для того, щоб врівноважити донецькі клани, дніпропетровські, нехай будуть і галицькі (Сміється. — Авт.).

– Ви прогнозуєте, що Порошенко і Яценюк можуть так конфліктувати, як Ющенко і Тимошенко?

— Така небезпека є, коли врахувати, що обидва лідери надзвичайно амбітні. і є підозри, що інтереси України для них не на першому місці. і навряд чи вони люди жертовні, спроможні, так би мовити, відсунути своє «я» кудись в бік, а на перше місце поставити національні інтереси.

 Чи не маєте побоювання, що коаліційні перемовини можуть скотитися до банального «дерибану» посад?

— Звичайно, це дуже вірогідний варіант. Тому що це традиція, а долати традиції дуже важко. У нас переговори у Верховній Раді упродовж 23 років незалежності — це «дерибан» посад. і я не знаю, які є підстави вважати, що тепер буде зовсім по-іншому.

– Деякі експерти вважають, що новий парламент, навіть за умови стабілізації внутрішньополітичної ситуації і сприятливої геополітичної кон’юнктури, може стати майданчиком для політичного протиборства двох головних гравців — «Народного фронту» і «Блоку Петра Порошенка». Якщо так трапиться, то чи зможе парламент відпрацювати свій термін?

— Це може статися і призвести до того, що цей парламент «проживе» недовго, що вже приблизно після нового року внутрішньополітичні події в Україні стануть настільки бурхливими, що, можливо, доведеться знову проводити позачергові вибори до парламенту.

– Чи матимуть націонал-демократи в новій Верховній Раді конституційну більшість?

— Передовсім потрібно визначитися, кого у Верховній Раді нині можна вважати націонал-демократами. Я вважаю, що у нашому парламенті насправді була тільки одна націонал-демократична сила — це Всеукраїнське об’єднання «Свобода». Я б їх навіть не називав націоналістами, це насправді послідовні націонал-демократи попри те, що їх намагалися всіляко демонізувати. Що стосується інших, то «Блок Петра Порошенка» — це, вибачте, переважно «бізнесюки» від політики, «Народний фронт» також доволі далекий від націонал-демократії, щодо «Самопомочі», то це в кращому разі — націонал-ліберали. Чесно кажучи, якихось поважних, надійних, фундаментальних, національно зорієнтованих сил у нашій Верховній Раді поки що не бачу.

Також далеко не факт, що в новій Верховній Раді буде конституційна більшість. Дай Боже, щоб вона була. Але якщо почнеться поділ крісел, то може бути по-різному — аж до морального і політичного самознищення Верховної Ради.

 Чому ж тоді «Свобода», яка є, як ви наголошуєте, єдиною політичною силою, що не торгувала Україною, зазнала поразки на парламентських виборах?

— Думаю, що її «злили», оскільки всі екзит-поли обіцяли «Свободі» проходження до парламенту, навіть із запасом.

– Хто і навіщо це зробив?

— Думаю, що нинішня чинна влада, друзі по Майдану, яким для всіляких політичних інтриг з Москвою і Заходом треба відрапортувати, що фракції українських націоналістів у Верховній Раді вже немає.

– Як ви вважаєте, тепер «Свобода» зійде на політичний маргінес?

— «Свобода» має чудову перспективу, якщо її лідери скористаються багатьма об’єктивними обставинами, наприклад, зростанням обурення народу проти зрадництва і капітуляції, проти завоювання українських територій, проти загравання з «п’ятою колоною» тощо. Я думаю, що «Свобода» може ще перейти у вищу лігу української політики.

– А до якого берега приб’ються депутати-самовисуванці у новій Верховній Раді?

— Це дуже важко передбачити. Тому що серед цих так званих самовисуванців є дуже багато політично та ідеологічно не щирих людей, які замаскувалися під самовисуванців, а насправді є прихильниками Януковича, колишніх «регіоналів» тощо. Тому куди вони підуть — не відомо. Можливо, побіжать до Порошенка, бо у самовисуванців є традиція завжди бігти до влади, сподіваючись щось від неї отримати. Можливо, вони орієнтуватимуться на прем’єр-міністра. Бо в нас нині сформувалося два центри влади. Є влада Порошенка і є влада Яценюка.