news-image: "До кінця року війна на Донбасі не закінчиться" - Москаль

— У нас народ дуже любить ображених. Чи не дасть це комуністам можливість знову подолати прохідний бар’єр на дострокових парламентських виборах? — каже, піднімаючись на третій поверх, Геннадій Геннадійович.

Коли чекати на дострокові вибори?

— Це залежить від трьох проблем. Перше: закінчення війни. Це не антитерористична операція. Вона проводиться, коли збили літак, обстріляли хутір. А маємо дві області — за кількістю населення, як Литва, Латвія, Естонія та Чорногорія разом узяті.

Друге: економічна криза, страшніша, ніж була 2008 року. Чомусь про неї мовчать. Казна порожня, ми сіли на голку Міжнародного валютного фонду. Вони диктують нам умови. Сьогодні роздали зміни до бюджету, то там скорочення соціальних програм, вимушені відпустки в держустановах за власний рахунок — нема фонду оплати. Водночас АТО забирає величезні гроші: Мінфін говорить про 1,5 мільярда гривень на місяць.

Третє: газ. Як зимою без нього? А Росія не дасть. Скільки ми винні за газ? 6 чи 8 мільярдів доларів.

Прийде новий парламент і закінчиться війна? З’являться гроші? Запрацює економіка? Буде таке саме бидло, яке тут уже сидить.

А якщо змінити виборчий закон?

— Якщо підемо за закритими списками, як зараз, — нічого не зміниться. У деяких партіях знаємо тільки лідерів. Треба відкриті списки. Тоді буде видно, чи є в політичної сили кадровий резерв. З програмою хай покажуть майбутній склад Кабінету Міністрів. Бо повториться, як тепер: владу після Януковича отримали, а коли прийшлося призначати на посади — не було фахівців.

Якщо одночасно воювати і проводити виборчу кампанію, отримаємо купу судових позовів від політиків до Євросуду з прав людини з оскарженням результатів виборів. Говоритимуть, що через війну їх не почули виборці Донбасу. І виграватимуть позови.

Порошенко планує призначити перевибори наприкінці серпня. Отже, сподівається до того часу завершити війну?

— Після інавгурації він обіцяв закінчити війну до липня. Каже те, що хоче почути публіка.

Я працював губернатором Луганщини, зідзвонююся з місцевими двічі на день. Там інша картина, ніж показують. На початок АТО прихильників сепаратизму було близько 80 відсотків, а зараз — під 60. Все одно для них Путін — вождь, Росія — мати, а Україна — гірша за мачуху. Краще Митний союз, ніж Євросоюз. Це зазомбований електорат. Щоб перемогти, потрібна підтримка місцевих жителів. Її немає.

Із ложі помічників виходить чоловік. Матюкає когось по телефону. Ходить коридором і кричить.

Що робити з таким Донбасом?

— Його треба відстояти. Але до кінця року війна там не закінчиться. Переходитиме в різні фази — будуть терористичні акти, рейкові війни в інших областях. Може бути партизанська війна.

Ми піддалися на російську авантюру через непрофесійність наших спецслужб. Нам підсунули якихось Пушиліних, Болотових, Гіркіних, Пономарьових, Бєсов, Абверів, Лєших — і наші спецслужби це проковтнули. Бо при всіх режимах виконували функції політичної охоронки — боролися з партіями, громадськими організаціями, окремими активістами. Більше нічого не вміють. Про яке звільнення Слов’янська нам розказували? Наші війська туди ввійшли, коли місто залишили бойовики. Як керівник терористів Гіркін доїхав до Донецька? Де була авіація? Чого не розбомбили? Нам розказували, що Слов’янськ був у кільці. То як Гіркін вивів колону техніки, бойовиків, полонених? Не можна було їх випускати. Донецьк — мільйонник. Як там боротися з терористами?

За цими всіма Гіркіними і Болотовими стоять досвідчені працівники П’ятого розвідуправління ФСБ — зараз називається управління оперативної інформації та міжнародних зв’язків. Ним керує пан Бєсєда, який під час розстрілів на Майдані був у Києві, зустрічався з Януковичем. Казав, що приїхав дивитися, чи захищене посольство Росії.

А насправді?

— Обговорював з Януковичем можливості відходу.

Зараз Янукович і його оточення фінансують бойовиків на Донбасі.

— А хто їм дав можливість втекти? Нова влада. Аваков і Наливайченко відпустили. Тепер ті недосяжні. Росія не видасть.

Чим займається П’яте розвідувальне управління?

— Розвідувальною і диверсійною роботою в країнах СНД. Їх цікавлять насамперед Україна, Молдова та Грузія. Там працюють найкращі спеціалісти російської ФСБ. Саме вони — автори кримської анексії та сценарію на Донбасі. Гіркін — “підсадна качка”, як і пономарьови та пушиліни. Чому ніхто не каже, що тихенько зміщають акценти з того, хто там керував? “Віце-прем’єром ДНР” прийшов Антюфеєв — колишній міністр державної безпеки Придністровської Республіки, який її створив. Це підготовлена людина, генерал ФСБ. Був у міжнародному розшуку. За моїми даними, Антюфеєв привіз на Донбас близько 35 співробітників. Якщо таких людей почали перекидати на Донбас, то яка мета? Зробити з нього Придністров’я.

Збитий малайзійський літак стане переломним моментом війни на Донбасі?

— Щоб управляти установкою “Бук”, треба закінчити радянське вище командне училище. Це дуже високоточна і складна галузь. Питання: чому спочатку була така паніка, а потім почали відправляти ешелони з трупами, уламки літака, чорні скриньки? У снаряда була гільза. Вона не пробиває об’єкт, не йде на виліт, а падає. Це основний доказ, бо на ній є маркування, дата виготовлення. Можна встановити навіть, в якій військовій частині зберігалася. Скоріш за все, всі сили терористів кинули на пошуки цієї гільзи. Як тільки знайшли, заспокоїлися. З нею — кінці у воду. Трупи й чорні скриньки нічого не дадуть. Розслідування зійде нанівець. Хіба продовжуватиметься інформаційна війна.

Чому Путін не боїться санкцій?

— Росіяни кажуть: “Вашему Януковичу есть куда удирать — в Россию, а Путину некуда”. Інші додають: “Путина будет избирать народ не Америки или Евросоюза, а России. Он чхал на все. Думает о следующем сроке”. Вже на нього заробив — Кримом і Донбасом. Хіба з Америкою у Росії колись були дружні відносини чи високий товарообіг? А Європа — ліберальна й консервативна. Її країни — політично ожирілі. Допомагатимуть нам хіба сухпайками.

Чого очікувати до кінця року?

— Економічного та фінансового погіршення.

Сьогодні ще немає критики влади. Але парламентська кампанія без цього не пройде. Хто більше литиме бруду на Порошенка, той потрапить у Верховну Раду.

На скільки років українцям доведеться “затягти паски”?

— Зараз фінансова ситуація гірша, ніж у ­2008–2009 роках. Коли буде краще? Думаю, за свого життя я цього вже не побачу.